В Житомире на фасаде здания кинотеатра «Украина» по улице Киевской, 13, хотят установить памятную доску польскому политическому и государственному деятелю Юзефу Пилсудскому.
Об этом говорится в проекте решения исполкома, который опубликован на сайте городского совета.
Учитывая согласие владельца кинотеатра «Украина» общества с ограниченной ответственностью «Визаж», в соответствии с Законом Украины «О местном самоуправлении в Украине», исполнительный комитет городского совета решил предложить Житомирской областной молодежной общественной организации «Союз польской шляхты» разработать проектную документацию на установку памятной доски Юзефу Пилсудскому, в которой также указать стоимость и источники финансирования изготовления и установки данной мемориальной доски.
"После разработки проектной документации на установку памятной доски и ее согласования предоставить документацию на рассмотрение исполнительного комитета Житомирского городского совета для получения согласия на установку данной доски на фасаде здания кинотеатра «Украина»", - говорится в проекте решения.
Контроль за выполнением этого решения возложен на первого заместителя городского головы по вопросам деятельности исполнительных органов совета Сергея Сухомлина.
Историческая справка
Юзеф Клеменс Пилсудский - польский политический и государственный деятель, первый председатель возрожденного польского государства, основатель польской армии, маршал Польши. Среди польского гражданства известный также как «Комендант».
26 апреля 1920 года в Житомире Юзеф Пилсудский выступил с обращением к украинскому народу, подтвердив его право на независимость и собственный выбор государственного устройства.
Вважаю, потрібно на ній вибити відому польську карикатуру:
http://forumimage.ru/uploads/20110519/130579585667004623.jpg
Польская карикатура 1934 года изображает террористов-украинцев в Березе-Картузской (для ясности за проволокой изображены нож и бомба). Диалог следующий:
— Ну, наши сепаратистские мечты наконец-то сбылись! ОУН всегда стремилась отгородиться от поляков… хотя бы колючей проволокой.
— Да, но кто бы подумал, что это наступит столь скоро и в таких условиях!
(Из книги: Wojciech Sleszynski. Obоz odosobnienia w Berezie Kartuskiej 1934–1939)
Берёза-Картузская — концентрационный лагерь, созданный властями Польской Республики в 1934 году в городе Берёза-Картузская (сейчас г. Берёза, Брестская область) на территории Западной Белоруссии в качестве места внесудебного интернирования противников правящего режима. С 1934 по 1939 годы в нём содержались по обвинению в «антигосударственной деятельности» противники правившего режима: коммунисты, деятели еврейского, украинского и белорусского национальных движений, польские политические оппоненты Юзефа Пилсудского.
Треба розділяти нинішню Польщу та ІІ Річ Посполиту. А Пілсудського не плутати з Квасневським.
Також хочу наголосити, щодо сучасності. Сьогодні Польща стоїть на сторожі інтересів цілісності і незалежності української держави в європейських, євроатлантичних та інших міжнародних структурах. Польща рішучо засуджує зовнішню агресію проти України. Тому з усієї певністю можна заявити — польський народ є істинно братнім народом для українців.
2. Вшанування в Україні достойні інші герої, а не Пілсудський з Падеревським.
Але добитися від нашої влади вшанування українських героїв-то обовязок українських патріотичних організацій, а польські мають підтримати, а не навпаки.
Наприкінці квітня 1920 року польські війська, разом із 3 залізною та 6 стрілецькою дивізіями армії Української Народної Республіки, спробували звільнити Україну від більшовицької окупації. "За вашу і нашу свободу!" - під таким гаслом 25 квітня 1920 року рушили на фронт польсько-українські війська. 26 квітня союзники звільнили Житомир, а 7 травня Київ. 9 травня у столиці України відбувся військовий парад союзних польсько-українських військ.
Попри те, що в кінцевому результаті ця військова операція не увінчалася успіхом, спільна боротьба поляків і українців проти більшовицьких загарбників стала чудовим взірцем військового братерства. Ця боротьба за гідність, свободу і незалежність повинна стати дороговказом для майбутніх поколінь.
А в каком зале кинотеатра "Украина" он это сделал, в Красном или Голубом?
Хозяина ейного заведения...
Цікаві досліди... (с)
Саме польська держава врятувала українців Волині і Галичини від сталінського геноциду 30-х років ХХ століття, який був здійснений на українських землях, захоплених російськими більшовиками. Завдяки цьому, наприкінці ХХ століття Західна Україна стала П’ємонтом українського національно-визвольного руху.
Саме тому російські спецслужби так завзято провокували польсько-українські конфлікти в минулому і продовжують робити це сьогодні, використовуючи різні інтерпретації трагічних і важких сторінок польсько-української історії. Щоб посварити Польщу і Україну, вони ведуть активну пропаганду в середовищах польських народовців і українських націоналістів, яких, нерідко, на темну використовують у підривній діяльності проти своїх держав.
Будучи фактичним лідером по натурі він не був диктатором і мріяв, щоб його країна розвивалася демократично. Тому цивільну владу віддав в руки польським політикам, серед яких найяскравішим публіцистом був російський агент Роман Дмовський. Народові демократи Дмовського, навесні 1920 року мали більшість у Сеймі, вони пропонували найти компроміс із Росією. Вони не хотіли надавати Україні збройну допомогу. І тільки завдяки волі Юзефа Пілсудського, який був головнокомандувачем польського війська, вдалося надати мілітарну допомогу українцям. Військовий союз був підписаний в 1920 році між особисто Пілсудським і Петлюрою. Наприкінці свого земного шляху Пілсудський сказав, що програв ціле своє життя, не допоміг створити незалежну Україну.
Особистість Пілсудського недооцінена і в Польщі і в Україні. Російські імперці через свою агетуру ведуть проти нього і його спадщини інформаційну війну. Його оббріхують в середовищі польських і українських патріотів. Сьогодні кумиром радикальних патріотів Польщі робиться оппонент Пілсудського Роман Дмовський. Імерська Москва боїться Балто-Чорноморського союзу вільних і незалежних держав, бо тільки такий союз поставить хрест на її мареннях про агресію щодо країн Центральної та Східної Європи і поховає її жадання відродження тоталітарної імперії зла.
Щодо вулиць на честь діячам ОУН-УПА, пораджу Вам спокійно, неупереджено, прискіпливо і довчепно повчити історію ХХ століття.
Ідея вшанування воїнів УНР і ІІ Речі Посполитої я підтримую, якщо Ви виступите із такою ініціативою, я буду двома руками "ЗА!", але я не розумію, НАВІЩО ВИ ХОЧЕТЕ ЗАВАДИТИ ВШАНУВАННЮ ПІЛСУДСЬКОГО?