На фасаде кинотеатра в Житомире хотят установить памятную доску Юзефу Пилсудскому

Юрко порадіє))

Вважаю, потрібно на ній вибити відому польську карикатуру:
http://forumimage.ru/uploads/20110519/130579585667004623.jpg
Польская карикатура 1934 года изображает террористов-украинцев в Березе-Картузской (для ясности за проволокой изображены нож и бомба). Диалог следующий:
— Ну, наши сепаратистские мечты наконец-то сбылись! ОУН всегда стремилась отгородиться от поляков… хотя бы колючей проволокой.
— Да, но кто бы подумал, что это наступит столь скоро и в таких условиях!
(Из книги: Wojciech Sleszynski. Obоz odosobnienia w Berezie Kartuskiej 1934–1939)

Берёза-Картузская — концентрационный лагерь, созданный властями Польской Республики в 1934 году в городе Берёза-Картузская (сейчас г. Берёза, Брестская область) на территории Западной Белоруссии в качестве места внесудебного интернирования противников правящего режима. С 1934 по 1939 годы в нём содержались по обвинению в «антигосударственной деятельности» противники правившего режима: коммунисты, деятели еврейского, украинского и белорусского национальных движений, польские политические оппоненты Юзефа Пилсудского.

100% щирий українець, а Сухомлін і є власник ООО "Візаж". Одні парадокси.

З часу відновлення незалежності України, Польща є найбільш відданим і послідовним союзником нашої держави. Підтримка України Польщею є безпрецедентною. Під час Революції Гідності польські дипломати зробили вирішальний вклад в організацію міжнародної допомоги українцям. Сьогодні Польща стоїть на сторожі інтересів цілісності і незалежності української держави в європейських, євроатлантичних та інших міжнародних структурах. Польща рішучо засуджує зовнішню агресію проти України. Тому з усієї певністю можна заявити — польський народ є істинно братнім народом для українців.

Нарешті, у Вінниці, яка набагато патріотичніша за Житомир, вже встановлено дві меморіальні дошки Юзефу Пілсудському. Нещодавно там відбулися гучні урочистості з нагоди 95 річниці антибільшовицького польсько-українського союзу 1920 року. І тільки провінційна житомирська громадськість, легко піддаючись на провокації деструктивних антиукраїнських сил, які діють з метою розпалювання міжнаціональної ворожнечі між поляками і українцями, ганьбить наше місто сприянням підлій підривній діяльності проти безпеки нашої країни. А як інакше можна кваліфікувати діяння, які шкодять взаєморозумінню України і Польщі - найбільш відданої союзної для України держави в європейських і євроатлантичних структурах?!

Вірно! Польща як ніхто іншій стоїть на сторожі інтересів цілісності і незалежності української держави в європейських, євроатлантичних та інших міжнародних структурах. Польща рішучо засуджує зовнішню агресію проти України.

Альо, гараж! А пацифікації українців - на чиїй совісті? Етнічні чистки українських та білоруських територій? Осадники?

Треба розділяти нинішню Польщу та ІІ Річ Посполиту. А Пілсудського не плутати з Квасневським.

Пропоную Вам подивитися на міжвоєнну історію з іншої точки зору. ІІ Річ Посполита врятувала українців Волині і Галичини від сталінського геноциду 30-х років ХХ століття, який був здійснений на українських землях, захоплених російськими більшовиками. Так було під час Версальської системи...

Також хочу наголосити, щодо сучасності. Сьогодні Польща стоїть на сторожі інтересів цілісності і незалежності української держави в європейських, євроатлантичних та інших міжнародних структурах. Польща рішучо засуджує зовнішню агресію проти України. Тому з усієї певністю можна заявити — польський народ є істинно братнім народом для українців.

Так, Володимире, згоден - польський народ є братнім і одним з найбільших союзників сьогодні для України. Але ту трагічну сторінку історії ми маємо перегорнути і йти далі. Мені, наприклад, дуже важко з обох боків. Ви ж виступаєте як шовіністи. Такі діячі, як Пілсудський та Падеревський не мають вшановуватись в Україні. Або давайте робити рівноправні жести - дошка Степанові Бандері в Перемишлі, Холмі або Жешуві - тоді говоримо про Пілсудського в Житомирі. Сьогодні ж направлю лист до Сухомлина із вимогою припинити це безглуздя.

Вшанування в Польщі гідні інші українські герої. Це Симон Петлюра і генерал Безручко, завдяки допомозі якого була врятована Варшава. Їх разом із бійцями УНР вшановують. В тому числі відкриттям меморіальних дошок.

1. Прошу назвати польські міста, де встановлені дошки Петлюри та Безручка.
2. Вшанування в Україні достойні інші герої, а не Пілсудський з Падеревським.

Скажу Вам більше, Тарасе, - кожен поляк знає про волинські події, але тілько одиниці чули про Березу Картузьку.

Юрко, Береза Картузька - це далеко не ГУЛАГ. Вважаю, що саме польська держава врятувала українців Волині і Галичини від сталінського геноциду 30-х років ХХ століття, який був здійснений на українських землях, захоплених російськими більшовиками. Російські РДГ провокували західних українців проти ІІ РП, так само як зараз спровокували українців Донбасу. До речі, 80% бунтів 30-х років проти польської влади, були спровоковані не націоналістами, а комуністичними діячами із ЗКПУ, які мали тісніші зв’язки із НКВД ніж деякі агенти Москви, які в 1930-х роках проникли в керівництво ОУН.

То чому ж постраждали саме українські націоналісти від рук польської влади??? Володимире, стверджуєш, що зло в менших масштабах є добром?

Юрко, я вважаю, що якщо врятоване хоча б одне життя, то це вже добре. А від Голодомору і сталінського терору 1930-років були врятовані ціла Волинь і Галичина. Це не мало.

Володимире, не варто так розкидатись словами. Я є поляком, так саме я є і українцем. Або навпаки. І не варто вашим польським спільнотам, подеколи шовіністичним та антиукраїнським, як спілка імени Вікторії Щур, видавати ваші марення за думку всих поляків України. Тільки після того, як на фасаді цієї будівлі з'явиться дошка Симона Петлюри, я, можливо, десь погоджусь із встановленням дошки Пілсудського.

Якось дивно Ви закидаєте польським спільнотам відсутність памятної дошки Симону Петлюрі. Впевнений, що польські спільноти підтримають таку справу, але ініціатива має бути від українських громадських організацій.

Во-во, про це я чую вже років зо 5. Ви навіть не знаєте, скільки було різних ініціятив. І ще одна цікава річ: жодна польська спільнота не підтримала пропозицію про надання одній з вулиць Житомира імени Лєха Качиськєго. Чому? Тому що це був справжній друг України та ворог Московії.

Справді цікаво чому пропозицію про Качинського не підтримали польські організації. Може хтось тут пояснить?
Але добитися від нашої влади вшанування українських героїв-то обовязок українських патріотичних організацій, а польські мають підтримати, а не навпаки.

А польські організації ніколи не підтримають. Чому? Запитайте в московської шовіністки Вікторії Щур, яка керує офіційними польськими національними спільнотами.

Вікторія Лясковска-Щур не керує польськими спільнотами. Вона очолює Союз Поляків Житомирщини. Решта польських організацій мають своїх голів.

І скрізь рука москвинки Щур)))

Так, Сергію, ви абсолютно праві!

Підтримували. Союз Польської Шляхти в 2011 році навіть звертався до міськвиконкому із проханням вшанувати великого друга України Леха Качинського, шляхом перейменування вулиці. Міськвиконком, контрольований регіоналами, не підтримав цієї ініціативи.

Юрій, у випадку вшанування Качинського в Житомирі, не можна казати, що жодна спільнота не підтримала. Ви ж прекрасно пам’ятаєте, що була польська організація, яка це підтримувала. Це той самий "Союз Польської Шляхти". Ви це прекрасно пам’ятаєте.

Не бачив я жодної організації тоді. Мені одному доводилось це робити. Не шляхетна то справа для польської шляхти)

Юрій, я ж Вам писав, що погоджуюсь із тим, що Симон Петлюра вартий вшанування. Він вартий пам’ятника і вулиці його імені.. І, якщо Ви, чи яка б то не була українська організація, виступите із такою ініціативою, я думаю не буде жодної польської організації, яка буде проти.

А з якого б дива польські організації мали б бути проти??? Хіба тут Польща?

А хто виступає проти вшанування Петлюри?

Володимире, лише після вшанування українських героїв настане черга польських. Але не Пілсудського з Падеревським.

Юрко, я теж маю польське і українське коріння. І мені болять польсько-українські непорозуміння. До речі, я у жодному випадку не толерую антиукраїнським спільнотам у Польщі, як і антипольським в Україні. Мої дискусії з польськими антиукраїнськими маргіналами у Польщі не менш запеклі, ніж із антипольськими силами в Україні. Одні й другі лиють воду на млин третьої сторони - агресивної євразійської імперії.

Вы прекратите хе..ней заниматся. У нас есть свои герои! 95 бригада и много других знаменитых людей. Давай обсудим, проведем опрос.

Навесні 1920 року, коли (як і сьогодні) Україна стала об’єктом агресії російсько-більшовицьких банд, Польща, завдяки маршалу Юзефу Пілсудському, стала єдиною державою у світі, яка надала збройну допомогу Українській Народній Республіці

Наприкінці квітня 1920 року польські війська, разом із 3 залізною та 6 стрілецькою дивізіями армії Української Народної Республіки, спробували звільнити Україну від більшовицької окупації. "За вашу і нашу свободу!" - під таким гаслом 25 квітня 1920 року рушили на фронт польсько-українські війська. 26 квітня союзники звільнили Житомир, а 7 травня Київ. 9 травня у столиці України відбувся військовий парад союзних польсько-українських військ.

Попри те, що в кінцевому результаті ця військова операція не увінчалася успіхом, спільна боротьба поляків і українців проти більшовицьких загарбників стала чудовим взірцем військового братерства. Ця боротьба за гідність, свободу і незалежність повинна стати дороговказом для майбутніх поколінь.

Може про Ризький договір Пілсудського та Лєніна 1921 року згадаєте?

Це не був договір Пілсудського, це, здебільшого, був договір його опонента агента царської охоронки Дмовського і народових демократів, яких Дмовський очолював. Пілсудський був проти, погодився під тиском дуже важких обставин... І перепрошував після цього у українських бійців.

О, бідний Пілсудський - він перепрошував в інтернованих українських бійців, яких після цього відправив у концтабір Береза Картузька.

Герої Небесної Сотні і 95 Аеромобільної бригади повинні вшановуватися на високому рівні. БЕЗУМОНО - ЦЕ ГЕРОЇ ГІДНІ ВШАНУВАННЯ! Виступайте із ініціативою. Ми підтримаємо. Доречі, там були також і люди, які мають польське коріння. Зокрема, Вадим Заброцький та інші.

"... Пилсудский выступил с обращением к украинскому народу..."

А в каком зале кинотеатра "Украина" он это сделал, в Красном или Голубом?

Унікальність Житомирщини полягає в тому, що тут живе найбільша кількість поляків, які є відданими патріотами України. Наші народи, попри чисельні маніпуляції і спроби розпалити ворожнечу з боку деструктивних проімперських сил, впродовж віків мирно і дружно живуть на теренах нашої області. Сьогодні вони пліч о пліч боронять рідну землю від терористів, агресивних сусідів і ворожих зазіхань.

Стосовно цього ніхто не сперечається. Але ідея встановити дошку Пілсудському на будинку, побудованому після смерті Пілсудського - виглядає дивно.

Тому не розпалюйте ворожнечу між етносами.

"...Контроль за выполнением этого решения возложен на Сергея Сухомлина..."
Хозяина ейного заведения...
Цікаві досліди... (с)

Я мав на увазі "щирий", нам ще ляхів бракує.

Саме завдяки військовому польсько-українському братерству була врятована Варшава. Відділи армії УНР, під керівництвом генерала Безручка, під Замостям зуміли зупинити будьонівські банди, які наступали на польську столицю з південно-східного напрямку.

Російські спецслужби впродовж десятиліть завзято провокували польсько-українські конфлікти і продовжують робити це сьогодні. Щоб посварити Польщу і Україну, вони ведуть активну пропаганду в середовищах польських народовців і українських націоналістів, яких, нерідко, на темну використовують у підривній діяльності проти своїх держав.

Володимире, припиняй, нарешті цю маячню. Займись краще офіцером Армії Крайовей, який мешкає в Довбиші, допоможи йому.

Бійцю Армії Крайової допомогає польска держава. Він не забутий.

Яке відношення має Пілсудський до побудованого у 1957р. кінотеатру?)))

На місці кінотеатру "Україна" стояв будинок губернатора, в якому мешкав Юзеф Пілсудський - головнокомандувач єдиної у світі держави, яка прийшла на допомогу Українській Народній Республіці в час неоголошеної гібридної війни і агресії більшовицької Росії.

... щоб згодом підписати Ризьку змову з Лєніним.

Юрко, Пілсудський до кінця був проти цього договору. Його лобіювали люди його опонента Дмовського. Пілсудський навіть після цього не відмовився від України.

Володимире, позакривай свої три акаунти і не мінусуй тут з різних, пиши з одного. Бо здам адміну.

Зато Товарищ Інгварь до всього має відношення. Він, як "видатний" історик свого часу навіть дізнався про те як Іван Павло11 був у гітлерюгенд. Тому ваша, товарищу Інгварь, думка особливо цінна і в цьому питанні.

Ну, думка цього таваріщя мало кого цікавить взагалі))) Це гівно працює в закладі ім. Огієнка, при цьому вважаючи його "фашистом в рясі".

это за "пацификацию" 30-ых годов?ещё сталину табличку организуйте и гитлеру.

Після окупації України, саме польська держава дала прихисток голові директорії УНР Симонові Петлюрі, а уряд Українької Народної Республіки знайшов притулок у польському місті Тарнові.

Саме польська держава врятувала українців Волині і Галичини від сталінського геноциду 30-х років ХХ століття, який був здійснений на українських землях, захоплених російськими більшовиками. Завдяки цьому, наприкінці ХХ століття Західна Україна стала П’ємонтом українського національно-визвольного руху.

Агресивна Москва впродовж 200 років завзято розпалює ворожнечу між поляками і українцями. Принцип «поділяй і володарюй» став головним інструментом імперської політики в Східній Європі. Всі польсько-українські конфлікти завжди закінчувались перемогою імперської Росії, яка звикла загрібати жар чужими руками.

Саме тому російські спецслужби так завзято провокували польсько-українські конфлікти в минулому і продовжують робити це сьогодні, використовуючи різні інтерпретації трагічних і важких сторінок польсько-української історії. Щоб посварити Польщу і Україну, вони ведуть активну пропаганду в середовищах польських народовців і українських націоналістів, яких, нерідко, на темну використовують у підривній діяльності проти своїх держав.

Слухай, ти можеш говорити своїми словами? Ці штампи я вже читаю 4 роки. І однакове все - що по Падеревському, що по Пілсудському.

Будь-які спроби, які матимуть на меті посварити Україну і найбільш прихильну до нашої держави країну Європейського Союзу - Польщу, будуть розглядатися як підривна антиєвропейська діяльність на шкоду інтересам України в час війни. Польща наш найбільший союзник! Найбільше поляків в Україні проживає на Житомирщині! Застерігаю усіх, не розпалюйте ворожнечі між нашими народами! НЕ ПІДРИВАЙТЕ БЕЗПЕКУ УКРАЇНИ!

До чого тут ворожнеча? Я проти примітивного вождізму, проти совкової традиції вшановувати начальницькі персоналії. Саме тому замість дошки Пілсудському краще встановити ПАМ'ЯТНИЙ ЗНАК ВОЯКАМ ПЕТЛЮРИ ТА ПІЛСУДСЬКОГО, які визволяли Житомир 1920 р. Саме тому замість вулиць Бандери, Сціборського etc. - має бути одна вулиця героїв ОУН-УПА.

Шановний пане Тарасе, я спробую відповісти Вам чому саме Пілсудському варто встановити пам’ятну дошку в Житомирі. Справа в тому, що одним із важливих пунктів політичної програми Пілсудського було відновлення і підтримка незалежної України. Пілсудський, на відміну від більшості тодішніх польських політиків, мислив геополітично. Він мріяв про створення геополітичного союзу незалежних і вільних країн Балто-Чорноморсько-Каспійсько-Адріатичного Міжмор’я. Тільки такий союз вільних і незалежних держав, на його думку, міг зупини іперський експансіонізм Москви.

Будучи фактичним лідером по натурі він не був диктатором і мріяв, щоб його країна розвивалася демократично. Тому цивільну владу віддав в руки польським політикам, серед яких найяскравішим публіцистом був російський агент Роман Дмовський. Народові демократи Дмовського, навесні 1920 року мали більшість у Сеймі, вони пропонували найти компроміс із Росією. Вони не хотіли надавати Україні збройну допомогу. І тільки завдяки волі Юзефа Пілсудського, який був головнокомандувачем польського війська, вдалося надати мілітарну допомогу українцям. Військовий союз був підписаний в 1920 році між особисто Пілсудським і Петлюрою. Наприкінці свого земного шляху Пілсудський сказав, що програв ціле своє життя, не допоміг створити незалежну Україну.

Особистість Пілсудського недооцінена і в Польщі і в Україні. Російські імперці через свою агетуру ведуть проти нього і його спадщини інформаційну війну. Його оббріхують в середовищі польських і українських патріотів. Сьогодні кумиром радикальних патріотів Польщі робиться оппонент Пілсудського Роман Дмовський. Імерська Москва боїться Балто-Чорноморського союзу вільних і незалежних держав, бо тільки такий союз поставить хрест на її мареннях про агресію щодо країн Центральної та Східної Європи і поховає її жадання відродження тоталітарної імперії зла.

Щодо вулиць на честь діячам ОУН-УПА, пораджу Вам спокійно, неупереджено, прискіпливо і довчепно повчити історію ХХ століття.

Отже, вулиць на честь Героїв УПА та ОУН не може бути??? Володимире, за мрії Пілсудського - дошку? Тоді що йому за діїї його поставити? Скільки українців загинуло в концтаборі Береза Картузька?

Юрко, я веду дискусію щодо іншого питання. Щодо важких сторінок історії? Їх варто вивчати дуже уважно, бо у вогонь протистояння підливали масла інші, треті сторони. Це все, що я хотів сказати.

Тобто, концтабір Береза Картузька організували москвини?

Ваше припущення не позбавлене сенсу. У ІІ Речі Посполитій було багато колишніх російських офіцерів і чиновників. Тому, я не виключаю, що невдалі ідеї з "пацифікації" були підкинуті польському керівництву тими самими засланими козачками, які провокували ворожнечу щодо пояків серед українців на Волині. Таку версію теж не варто відкидати.

Шановний пане "Гетьмане Коронний"! Я, як прямий нащадок славної русинської шляхти (Kisiel herba Namiot) - залишаюся при своїй думці. Пілсудський, за всіх його безумовних чеснот, занадто суперечлива фігура задля того, аби бути вшанованим одноосібно у запропонованому вигляді. Моя пропозиція викладена у #41. Я за те, аби імена Пілсудського, Петлюри та інших достойників були згадані у написі до МЕМОРІАЛЬНОГО ЗНАКУ воякам УНР та ІІ Речі Посполитої. Це найкраще компромісне рішення.

Це Володимир Іщук, який має таке ж польське коріння, як я румунське)

Nie bardzo na tym zależy. :)

До речі, у Вінниці є дві дошки присвячені Юзефу Пілсудському. До речі, згідно із результатами виборів Вінниччина дає проукраїнським і проєвропейським силам більше 80% голосів, в той час як Житомирщина лише близько 66%.

Шановний пане Тарасе, ну, якщо пішла така мова, то я як нащадок (по матері) польських і русинських шляхетських родів Голембіовських (h. Prawdzic), Войнаровських (h. Strzemje), Жолкевських (h. Lubicz) і т.н., вважаю, що Юзеф Пілсудський був одним із найбільших друзів України у ХХ столітті. Вважаю, що він гідний вшанування в Житомирі. Поясніть, будь-ласка свої мотиви. Обгрунтуйте.

Ідея вшанування воїнів УНР і ІІ Речі Посполитої я підтримую, якщо Ви виступите із такою ініціативою, я буду двома руками "ЗА!", але я не розумію, НАВІЩО ВИ ХОЧЕТЕ ЗАВАДИТИ ВШАНУВАННЮ ПІЛСУДСЬКОГО?

Тому, що Пілсудський не може бути вшанованим в Україні як кат українців.

Підло. Як Порошенко з Яценюком - хто критикує нашу владу, той працює на Кремль. Володимире, саме ти став розпалювачем міжетнічної ворожнечі.