Сьогодні: Вт, 05.11.2024 01:18:25
| ЖЖ » Новини » Війна в Україні » 2022 Июнь 29 » 00:07:12 |
Ракеты по ТРЦ «Амстор» в Кременчуге запустили летчики 52 гвардейского авиаполка - СМИ
Российские военные, которые запускали ракеты по торговому центру в Кременчуге из стратегических бомбардировщиков Ту-22м3, служат в 52-м гвардейском тяжелом бомбардировочном авиационном полку. Эта военная часть 33310 базируется в поселке Шайковка Калужской области. Об этом сообщает проект информирования и расследований InformNapalm.
На вооружении этого тяжелого бомбардировочного авиаполка стоят именно те Ту-22М3, которые атаковали ракетами Х-22 торговый центр.
Командует 52-м авиаполком в настоящее время полковник Олег Тимошин, который и несет непосредственную ответственность за военные преступления, включая обстрел Кременчуга и жертвы среди мирных жителей. Командиром авиационного отряда в/ч 33310 является майор Алексей Иваненко.
Президент Украины Владимир Зеленский заявил, что атака по торговому центру в Кременчуге не была случайной, а жертвы могут быть значительными. Президент отметил, что многих людей вывели из ТРЦ в Кременчуге, когда раздавался сигнал воздушной тревоги, но пострадавших много.
Тэги:
Схожі новини:
Оголошення на ЖЖ інфо:
А тепер розкажу вам, панство, одну Дуже Страшну Історію, яка в січні, за місяць перед повномасштабним вторгненням, обійшла була всю світову пресу, а потім, зрозуміло, забулася, бо фабрику страшних історій для світової преси Росія відкрила у нас. Але та історія все одно в певному сенсі лишається ексклюзивом, - і тепер, побачивши фото тої бригади чекістанських льотчиків, що розбомбила ТРЦ в Кременчуці, я вирішила, що пора її розказати.
Отож у січні в Забайкаллі, в посьолку під Читою, де дислоковано авіаполк, зграя бездомних собак серед білого дня загризла на вулиці 7-літню дівчинку, що верталась додому з музики. Звісно, те, що в Росії вулицями нас. пунктів бігають зграї голодних псів, які можуть загризти насмерть самотнього перехожого, - це само по собі мальовничо й багато додає до портрету країни, яка прийшла нас "визволяти". Але найцікавіші тут не собаки, і не дівчинка - а її тато, майор Антон Канорський, про якого ЗМІ розкопали, що 6 років тому він одержав з рук Путіна орден за Алеппо (!). Був у Кремлі, вдостоївся поруч із Самим особистого фото, на якому, за неписаним статутом російської армії, має "вид лихой и придурковатьій". (Зрештою, який іще вид може мати льотчик, який "отработал по Сирии" і якому взагалі краще б вмерти, а ще краще було б - не народжуватися на світ?..)
Преса смакувала жахливі подробиці: відгризеної собаками дівчинчиної ноги так і не знайшли, ховали в закритій труні, бо личко теж було погризене, мама на звістку про трагедію потрапила до лікарні... І тільки в кримських пабліках промайнула новина, од якої мені справді пішов мороз поза шкірою: виявляється, 2014 рік Антон Канорський ще зустрів українцем - у складі військової частини, розташованої в Криму (в Феодосії, коли не помиляюсь).
Була колись така страшна українська лайка - "а щоб тебе собаки з'їли!" Виявилося, може бути ще страшніше – зраджуєш Україну, стаєш росіянином, і зразу ж, одним пакетом - убивцею сирійських дітей, після чого собаки з'їдають уже не тебе, а твою дитину.
Ось така кар’єра майора Канорського. Прекрасна, як на мене, - хоч під скло став.
Ні, не хочу я їх бачити в Гаазі. Я знаю від Славенки Дракуліч (почитайте її «Вони б і мухи не скривдили»), як там убивці Сребреніци грають у футбол і користуються бібліотекою. Нафіґ. Я бажаю їм не нашої людської справделивости, кривої й кострубатої, - а Божої. Такої, як отримав Антон Канорський.
І я знаю, що так воно й буде.