Види угод у кримінальному процесі. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим.
У даний час Україна рухається в сторону демократичного розвитку, в тому числі і в галузі кримінального процесу. Важливим в такому розвитку є напрямок як захисту прав людини, відновлення її порушених прав, так і зменшення витрат на відповідні процесуальні процедури. Тому у Кримінальному процесуальному кодексі України було введено інститут так званих «угод».
Стаття 468 Кримінального процесуального кодексу України встановлює, що у кримінальному провадженні можуть бути укладенні два види угод.
1. Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим (угода про примирення). Така угода може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного (обвинуваченого). Домовленість щодо угоди про примирення може проводитись потерпілим і підозрюваним (обвинуваченим), захисником і представником, за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження. Участь у домовленості не можуть брати слідчий, прокурор або суддя.
Угода про примирення може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Слідчий, прокурор зобов’язані повідомити підозрюваного, та потерпілого про їхнє право на примирення, роз’яснити механізм його реалізації та не чинити перешкод в укладенні угоди про примирення.
У разі якщо кримінальне провадження здійснюється щодо кількох осіб, які підозрюються (обвинувачуються) у вчиненні одного або кількох кримінальних правопорушень, і згода щодо укладення угоди досягнута не з усіма підозрюваними (обвинуваченими), угода може бути укладена з одним (кількома) з підозрюваних (обвинувачених). Кримінальне провадження щодо особи (осіб), з якими досягнуто угоди підлягає виділенню в окреме провадження. У разі якщо в кримінальному провадженні беруть участь кілька потерпілих від одного кримінального правопорушення, угода може бути укладена та затверджена лише з усіма потерпілими.
2. Угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості (угода про визнання винуватості). Така угода може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного (обвинуваченого).
Угода про визнання винуватості може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.
При вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості прокурор зобов’язаний враховувати наступні обставини: ступінь та характер сприяння підозрюваного (обвинуваченого) у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб; характер і тяжкість обвинувачення (підозри); наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень; наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.
Слід відмітити, укладення угод про примирення або про визнання винуватості можуть ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку. У разі недосягнення згоди щодо укладення угоди факт її ініціювання і твердження, що були зроблені з метою її досягнення, не можуть розглядатися як відмова від обвинувачення або як визнання своєї винуватості.
Завданнями вищезазначених двох угод є: зменшення навантаження на правоохоронні органи та органи судової влади України; спрощення і швидкий розгляд кримінальних проваджень; зменшення державних витрат і видатків на розгляд кримінальних проваджень тощо…
Крім того, згідно із положеннями ст. 46 Кримінального кодексу України, якщо особа, яка вперше вчинила злочин невеликої чи середньої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примиралася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду. Така правова норма є закріпленням способу примирення сторін.
Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим дає змогу зекономити державні фінанси; винній особі бути звільненій від кримінальної відповідальності; потерпілій стороні швидше отримати компенсацію, що нанесена їй внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Автор: Александр Грабчук, редактор рубрики "Александр Грабчук" на ЖЖ.info