Помилування: гуманізм чи необхідність покарання

Доволі часто до мене звертаються засуджені особи з питаннями про суб’єктів, підстав звернення і власне процедури помилування. Це викликано тим, що інститут помилування в Україні є досить складним і потребує доопрацювання.

Крім того, на даний час в Україні відсутній Закон, який би чітко визначив усі «грані помилування». На правовому рівні питання помилування регулюється п.27 ст.106 Конституції України, ст.87 Кримінального кодексу України та Положенням про порядок здійснення помилування, затвердженим Указом Президента України від 16.09.2010 р. № 902/2010.

Згідно із статистикою, кількість помилуваних в Україні за останній десяток років значно зменшилась: від кількох сотень до кількох десятків чоловік. Це вказує на необхідність розроблення чітких нормативно-правових актів у даній сфері, більш детального врегулювання процедури помилування та професійної підготовки осіб, які задіяні в такій процедурі.

У даній статті я надам відповіді на найбільш поширені запитання, поставлені мені засудженими, які бажають бути помилуваними.

1). Що таке помилування?

Під помилуванням слід розуміти індивідуальне відносно кожного засудженого рішення Президента України щодо заміни призначеного судом покарання.

2). На що я можу розраховувати при помилуванні?

В залежності від видів помилування, можна розраховувати на наступне:

-  заміна довічного позбавлення волі на строк не менше 25 років;

-  повне або часткове звільнення від відбування основного і додаткового покарання;

-  заміна покарання або невідбутої його частини більш м’яким покаранням.

3). Хто має право подати документи на помилування?

Клопотання про помилування подається особисто засудженим. Таким правом наділені 3 види засуджених, а саме:

- засуджений судом України (який відбуває покарання в Україні);

- засуджений судом іноземної держави і переданий для відбування покарання в Україну (без умови про незастосування помилування і вирок суду щодо якого приведено у відповідність до українського законодавства);

-  засуджений в Україні і переданий для відбування покарання іноземній державі (якщо дана держава погодилася визнати і виконати прийняте в Україні рішення про помилування).

Клопотання про помилування подається лише після набрання вироком законної сили, а при розгляді справи в касаційному порядку лише після прийняття рішення судом касаційної інстанції. Засуджений до довічного позбавлення волі може подати клопотання після відбуття ним не менше двадцяти років призначеного покарання.

4). Яка процедура помилування?

Засуджений подає клопотання про помилування до адміністрації установи виконання кримінальних покарань. У свою чергу, адміністрація проводить реєстрацію клопотання і протягом 15 днів направляє його до Адміністрації Президента України. До клопотання додаються: копії вироку, ухвали і постанови суду, докладна характеристика на засудженого, інші документами і дані, що мають значення. Далі Управління з питань помилування Адміністрації Президента України готує матеріали до розгляду. Після цього Комісія при Президентові України у питаннях помилування розглядає підготовлені матеріали і клопотання. За результатами розгляду Комісія вносить Президентові України пропозиції про застосування помилування. Про помилування засудженого Президент України видає указ, який надсилається для виконання відповідним установам.

5). Якщо мені відмовили у помилування, чи можу я знову звернутись із відповідним клопотанням до Президента України?

Якщо Комісія при Президентові України у питаннях помилування не задовольнила клопотання, то повторно його можна подати:

-  засудженим до довічного позбавлення волі – не раніш як через 5 років;

-  іншим засудженим - не раніш як через 1 рік із часу відхилення попереднього клопотання.

6). Якщо я подав клопотання про помилування, чи обов’язково мене помилують?

Помилування – це право Президента України, що ґрунтується на принципі гуманізму. Сам факт подачі клопотання про помилування не означає стовідсоткового видання відносно засудженого Указу про помилування. Слід знати, що при вирішенні питання про помилування беруться до уваги ряд факторів. Деякі категорії засуджених (наприклад, засуджені раніше 2 і більше разів за вчинення умисних злочинів або до якого раніше було застосовано амністію, помилування, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та ін.), може бути помилуваний лише у виняткових випадках. Клопотання засудженого, який не став на шлях виправлення або не відбув половину призначеного йому строку покарання, а також клопотання засудженого за тяжкі чи особливо тяжкі злочини, може бути задоволене лише за наявності обставин, що потребують особливо гуманного ставлення.

Крім того, на результат про помилування також впливають наступні чинники: ступінь тяжкості вчиненого злочину, строк відбутого покарання, особа засудженого тощо. В обов’язковому порядку враховується думка адміністрації установи виконання покарань про доцільність помилування.

З повагою

Адвокат Грабчук Олександр Васильович

www.advokat-zt.com