Житомирская милиция 11 часов искала детей заблудившихся в лесу. ФОТО

30 жовтня близько 23 години до чергової частини Малинського міськвідділу надійшло телефонне повідомлення про те, що в одному з сіл району пішли гратися та до цього часу не повернулись двоє дітей.

Як розповів «Журналу Житомира» начальник міськвідділу Михайло Старовойт, у віддалене село району виїхала посилена слідчо-оперативно група, до складу якої додатково залучили працівників кримінальної міліції у справах дітей, оперативників карного розшуку та дільничних інспекторів міліції.

На місці події було встановлено, що дійсно двоє сусідів-товаришів, 11 та 9 років, гралися у будинку, а близько 16 години вийшли на вулицю та пішли з подвір’я і на даний час їх місце знаходження невідоме. Подвірний обхід всіх мешканців села результатів не приніс, хлопці ніде не з’являлись і будь-хто не міг сказати, куди вони поділись. Оперативники відпрацьовували декілька версій щодо причин зникнення дітей. Оскільки у селі проходить залізниця і навіть є станція, у першу чергу, за їх прикметами були зорієнтовані найближчі лінійні відділи міліції на залізничних вокзалах Коростеня, Малина та інших.

Додавала тривоги й розташована неподалік автотраса Київ-Ковель, вздовж якої працівники міліції ретельно прочісували узбіччя. Окрім того, було організовано патрулювання околиць села, до складу кожного з нарядів обов’язково залучили рідних або близьких хлопців, аби діти не злякались незнайомих людей. Особливе занепокоєння викликало й те, що на вулиці значно знизилась температура повітря, а отже, окрім всіх інших нічних небезпек, дітям уже загрожувало й переохолодження.

У цей час у райцентрі збирали додаткові сили та ресурси для пошуку зниклих, у тому числі за рахунок залучення працівників інших підрозділів органів внутрішніх справ області.

На щастя, організовані заходи незабаром дали результат. Близько 3 години, на світло одного з патрульних автомобілів, що колесили у пошуках дітей, з нічної темряви вийшли два друга-мандрівника.

Після радісних обіймів та поцілунків батьків товариші почали розповідати про свої пригоди. Як з’ясувалось, їх зацікавив побачений ними напередодні трактор, що працював у полі, то ж вони вирішили подивитись на нього зблизька. А що сьогодні його не видно, то не біда, орієнтувались на звук, ніби то працюючого двигуна. На жаль, скільки вони не йшли, але бажаної техніки так і не побачили. Захопившись своїми хлопчачими іграми, не помітили, як довкола згустились сутінки. Знайомі околиці стали набувати зовсім інших обрисів. Діти розгубилися й почали рухатись не в тому напрямку, тож їхня подорож розтягнулась на довгих і холодних 11 годин.

- Ми гуляли, загулялися. Ми там ходили, плакали, шукали вихід. Думали, що вже не знайдемо. Потім побачили машину, вийшли на світло. Там батько, і мати, і два міліціонери... - розповідає по-дитячому відверто один із переляканих мандрівників.

Втім, подивившись на вкрай схвильованих та заплаканих батьків, обоє друзів пообіцяли далі рідного обійстя без дорослих не ходити. А щоб їх слова були більш переконливими таку ж обіцянку дали ще й міліціонерам, які всю ніч їх розшукували.