Житомирской городской гимназии №3 исполнилось 150 лет

Вчера, 23 ноября житомирской городской гимназии №3 исполнилось 150 лет.

За этот солидный возраст, учебное заведение прошло путь от общественного еврейского училища до нынешней гимназии. Поэтому и поздравить любимую школу на торжественную встречу в музыкально-драматический театр пришло большое количество выпускников и работников. 

Художники, журналисты, строители, педагоги, экономисты, офицеры - люди известные и нет, все они связали свою жизнь с гимназией №3. Это математик, профессор Георгий Еленин, кинорежиссер Сергей Сергейчук, журналист Валерий Костюкевич, международный гроссмейстер Иосиф Дорфман, краевед Георгий Мокрицкий, тележурналист Юрий Птицын и другие люди.

В холе театра ученики и преподаватели подготовили для гостей праздника историческую выставку, на которой можно было увидеть даже выпускные фотографии 50-х годов ХХ-века. Да и в самом зале театра много присутствующих держало в руках выпускные фотографии и альбомы, вспоминая былое.

К юбилею гимназия подготовила фильм о своей истории. Во время церемонии награждения местные власти подарили гимназии принтер, а областные компьютер. У учебного заведения даже есть свои меценаты.

Сергей Харчук, «Журнал Житомира»

Историческая справка 

У 1861 році на вулиці Подільська, 5 (сучасна адреса - вулиця Якіра, 5) було відкрито установу, що отримала назву "Еврейськое общественное училище", "Талмуд — Тора". Кошти на відкриття установи були надані єврейською громадою. В 1895-1896 рр. цей приватний учбовий заклад не працював, але в "Памятной книжке Киевськаго учебнаго округа на 1899 годь "знаходимо, що в учбовому закладі навчалося 450 хлопців, на утримання назначено 2500 рублів "коробочного сбора", завідуючий - вчитель Борух Бєлоцерковський".

Пізніше училище почало називатися "3-я Еврейская трудовая школа". З архівних документів школа № 3 відома з 1924 року як національна - єврейська (знаходилась на вулиці Подільській, 5). За даними 1924 року в школі навчалося 109 хлопчиків та 150 дівчат єврейської національності. Освіта була платною, за деякими виключеннями. На 1925 рік в школі було 19 вчителів, із них тільки 2 мали вищу освіту, інші — середню освіту. Викладання велося на івриті. З 1936 року реорганізована в звичайну школу № 3, що діяла також під час окупації (до організації в її будинку шпиталю).

За даними краєзнавця Мокрицького Г.П. "з 1944 року в будинку по вулиці Котовського, 6 розмістилася середня школа № 3", але з видання "Школи рідного краю" (Житомир, 2001 рік) " 4 серпня 1949 року міська влада прийняла рішення про відкриття школи № 3 по вулиці Котовського, 6".

Будинок по вулиці Котовського (до 1931 року - Іларіонівська, раніше Мала Київська) має свою цікаву історію. У 1887 році спеціально для Житомирського двокласного училища, заснованого 26 травня 1869 року (до новосілля училище знаходилось у двох найманих будинках) була побудована ця споруда. У новому будинку училища було 22 кімнати (з них - 7 класних) площею 322,5 кв.м. Училище було чоловічим і жіночим з підготовчими класами.

У 1913 році училище було реорганізовано у Вище-початкове (згодом - Перше чоловіче вище-початкове училище).

З 1920 року в приміщенні по вулиці Іларіонівської, 6 діяла трудова школа № 15. Потім, з 1920 до 1922 та з 1923 до 1925 років діяв соціально-економічний технікум (інший варіант "Технікум Соцвіху"). Паралельно, з 1924 року, почала діяти українська трудова школа № 15 імені Т. Шевченка.

"Таким чином, як навчальний заклад гімназія № 3 має історичні корені з єврейської Талмуд - Тори (вулиця Якіра, 5), а як будівля навчального закладу - з 1887 року (вулиця Котовського, 6)".

 Подготовила учитель истории Тайгунова Л.В.