Вам подобається подорожувати і відкривати для себе нові країни? А чи багато ви знаєте про Україну і про своє місто зокрема?
Не сумнівайтеся, навіть в такий рідний і знайомій Україні знайдуться місця, де ви ще не були.
Саме з цією метою «Київстар» створив масштабний інтернет-портал
www.iloveukraine.com.ua, на якому українці зможуть ділитися один з одним фотографіями пам'яток, красивих, цікавих і незвичайних місць в Україну.
Для того, щоб поглянути на наше місто по новому, «
Журнал Житомира» пропонує вам на час відчути себе туристами і запрошує у подорож по цікавих місцях Житомира.
автор фото Сергій Харчук Cьогодні ми розповімо вам про Житомирську залізницю, про яку існує
безліч цікавих історій, але навіть якщо забути про них, то і її власна
розповідь є вкрай цікавою. Більше ніж за сто років свого існування вона
чимало бачила, та й ще до своєї появи встигла наробити галасу, але про
все по черзі.
Офіційна історія Житомирської залізниці розпочинається 28 грудня 1895 року, коли перший товарний потяг вирушив лінією Житомир-Бердичів.
Цей шлях загрожував неабиякою конкуренцією перевізникам, займавшимся в ті часи транспортним сполученням між Житомиром, Бердичевом та Києвом. В газетах того часу можемо знайти свідоцтва умисного ушкодження на будівництві (від відкручування гайок, до розбирання колії на солідних відрізках), диверсії відбувалися ночами.
Саме через випадки псування на залізниці, в народі ходили плітки буцімто ночами чорти рейки відкручують, а під Бердичівським мостом, взагалі, весілля влаштовують.
фото з музею Залізничного вокзалу У той час потяги були доволі повільними, і видавали не більше 19,2 км на годину (швидкість велосипедиста). І за всю історію існування вузькоколійки, на ній була лише одна незначна аварія. Керівництво залізниці навіть йішло на небачені ніде уступки пасажирам, аби заохотити їх до нового транспорту. Так через все пасажирське відділення було протягнуто мотузок з'єднаний із дзвоником в кабіні машиніста, треба зійти - смикаєте за мотузок, потяг зупиняють, де вам заманеться, і ви сходите...
Ще скажемо дещицю про видатних людей які відвідали житомирський вокзал. Найперший - Грушевський - перший президент України. Штабний вагон Центральної Ради простояв тут два дні, восени 1918 р. автоматично надаючи статус столиці Незалежної України Житомиру.
А ще в нас на пероні в 1920 році стояв потяг Троцького. Троцький приїздив до Житомира відвідати свою двоюрідну сестру.
фото з музею Залізничного вокзалу Трошки слів про потяг Троцького: вагон секретаріату голови Революційної-військової ради, друкарня, телеграфна станція, радіо та електростанція, бібліотека, гараж, лазня... Штат бронепотягу Троцького: 250 бійців, охорона з латишських стрільців, кулеметний загін, група агітаторів, вузол зв'язку, команда шоферів, бригада ремонтників шляху, авіазагін з двох літаків, оркестр. Весь потяг був броньований.
Житомирською залізницею також подорожував письменник Шолом Алейхем. Враження від побаченого й почутого він виклав у своїх «Записках комівояжера».
Завдяки залізниці, Житомир швидко став процвітаючим містом, і незабаром, з'явилася проблема споруди вже ширококолійної залізниці. Що й зробили, побудувавши першу частину шляху від Бердичева до Житомира в 1913 році, і другу частину - від Житомира до Коростеня - в 1914 р. Разом з колією побудували нову, кам'яну будівлю вокзалу.
автор фото Віктор Галанін
У 1971 році приміщення істотно реконструювали та розширили, а також
надбудували другий поверх. У такому вигляді ми його бачимо і зараз.
Саме залізничний вокзал є однією із перших споруд, які бачать гості Житомира. Адже шляхопровід по якому пролягає маршрут траси Київ-Житомир знаходиться над коліями вокзалу.
автор фото Віктор Галанін Ще багато цікавих і несподіваних фактів зберігає наше місто
Житомир, і про них ми обов'язково розповімо вам в наступних статтях. А
проект www.iloveukraine.com.ua допоможе туристам з усієї України дізнатися про наше рідне місто абсолютно з іншого боку.
Про цю визначну подію народ склав навіть приказку: "у вагоні - директорія, під вагоном - теріторія", у якій підкреслив величезній вплив всіляких мешканців вагонів на Незалежну Україну.
обязательным элементом моего житомирского вокзала было кафе з у с т р и ч.
да...несмотря на то что есть наручные часы голова все равно невольно поднималась вверх сверить время с вокзальными часами.
игровые автоматы не только pecnhbx вытеснили....но парадокс вот в чем....они запрещены.