Українське кіно: У Житомирі презентували фільм «Будинок «Слово»». ВІДЕО

24 листопада у Житомирі відбулась прем’єра документального фільму про трагічну долю митців епохи «розстріляного Відродження» - «Будинок «Слово»».

Презентація стрічки пройшла у кінотеатрі «Україна», де днями розпочинається його двотижневий показ.

У залі зібралися житомиряни різних поколінь. Глядачі мали змогу поспілкуватися із творчою групою, яка працювала над стрічкою. Своїми історіями, про те як створювався цей фільм, поділилися асоціативний продюсер Юрій Павленко, режисер Тарас Томенко та продюсер Олег Щербина. Народна артистка України Марія Бурмака заспівала перед показом пісні на вірші героїв стрічки – Павла Тичини та Майка Йогансена. 

Режисер розповів, що сам будинок «Слово» побудований у Харкові. Його будівництво розпочалося 1928 року. Там під одним дахом поселили Куліша, Тичину, Хвильового, Сосюру, Йогансена, багатьох інших відомих письменників. Над стрічкою почали працювати 4 роки тому, проробили величезну архівну роботу і знайшли унікальні матеріали, котрі глядач побачить уперше.
 

"Ми досліджували, як працювала система НКВД - сьогодні ФСБ, яким чином виокремлювалася персона, як вона страчувалася - чи фізично, чи морально. Цей будинок став пасткою для багатьох представників творчої інтелігенції. Ми розповідаємо історії цих людей, про їхню творчість, про те, чому вони стали жертвами цього режиму. Вони були життєрадісні, творили нове мистецтво, нову естетичну модель України. І за це, власне, й поплатилися. Працюючи над фільмом, ми дійшли висновку, що гібридна війна розпочалася не 4 роки тому, вона розпочалася в будинку «Слово». Тому що культурний пласт, який втратила тоді Україна, означає втрату величезного надбання. І наше завдання - повернути творчість цих письменників до сучасності", - наголосив Томенко.
 

«Фільм, який ми показуємо у Житомирі, розповідає про цінності, без яких спочатку гинуть одиниці, а потім мільйони. Мова йде про цінність свободи слова, прав людини, цілісної і єдиної нашої України. «Будинок «Слово»» - це заклик до молоді не втратити те, що не змогли зберегти попередні покоління. Кожен кадр про історію митців трагічної долі прагне донести до нас, що треба бути сильними, відстоюючи свою позицію та не допускати грубих порушень закону. І неважливо, з якими гаслами сьогодні арештовують, якщо повторюється та ж практика, що й 80 років тому», - сказав Юрій Павленко.

За його словами, досвід спілкування із глядачами в різних містах доводить, що більшість людей називають до десятка прізвищ творців доби «розстріляного Відродження». Натомість у харківському будинку «Слово» з самого початку майже 80 представників тогочасної культурної еліти. Насправді ж за усі роки там проживало понад 300 українських митців. На їхній творчості побудовані навчальні програми у багатьох країнах Європи в той час, як у себе на Батьківщині вони досі залишаються невідомими.

«Цей фільм також відкриває нові й забуті сторінки історії, без яких ми, українці, є набагато біднішими. Він показує жителям Житомирської області долі багатьох людей, які тут народилися, жили у Харкові в будинку «Слово», а потім були знищені. Зокрема, це вихідці із Житомирщини Валер’ян Поліщук та Анатоль Петрицький. У стрічці йдеться про людей, які у 20–ті ХХ роки створювали і формували європейську та світову культуру, але про них мало, хто знає. Фільм повертає історичну пам'ять, яка зробить кожного із нас сильнішими. Зараз надзвичайно важливо, щоб «Будинок «Слово»» дійшов до кожної української родини», - резюмував Юрій Павленко.

Фільм «Будинок «Слово»» вийшов за сприяння Міністерства культури, Міністерства освіти та науки, Міністерства інформаційної політики та комітетів Верховної Ради України.  Стрічку створила компанія «Fresh Production Group» за підтримки Державного агентства України з питань кіно.