Паволоцький полк — адміністративно-територіальна і військова одиниця України. Створений у червні-липні 1648 року. Полковий центр — місто Паволоч (нині село Попільнянського району Житомирської області).
Історія полку В середині XVII століття в Паволочі нараховувалось 754 двори. Приблизно стільки ж налічувалось у Житомирі та Вінниці. Саме в Паволочі Б. Хмельницький зробив перші кроки по організації оборони України від наступаючих польсько-литовських військ, по відновленню української армії.
Паволоцький полк взяв участь у багатьох головних походах та битвах козацько-польських воєн 1648–1649 рр., 1651 р. та 1652–1658 рр. Під час гетьманування І. Виговського (1657–1659) полк під керівництвом І. Богуна всіляко підтримував гетьмана, виступив проти його опонентів на чолі з полтавським полковником М. Пушкарем (липень 1658), брав участь у Конотопській битві (липень 1659) проти московських військ. Паволоцький полк після вступу на гетьманство Юрія Хмельницького перейшов на його сторону і під його керівництвом брав участь у битві під Слободищем (1660) проти польського коронного війська.
У 1666 році полк увійшов до складу гетьманату Петра Дорошенка, він став одним з основних опертів козацької держави. Після Андрусівського перемир'я 1667 року Паволоцький полк залишився за Річчю Посполитою. Територія полку зазнала сильного нищення в період польсько-турецької війни 1672–1676 років і почала занепадати.
За реєстром 1654 року у полку налічувалося 14 міст і містечок. Паволоч – це була фортеця.
Сьогодні село Паволоч Попільнянського району Житомирської області має славу козацького містечка. На території є музей «Народної історії села Паволоч», Експозиції музею вражають відвідувачів представленими експонатами, поглиблюють знання з історії села Паволоч ,яка тісно пов'язана із українським козацтвом , його звичаями та обрядами, що мають глибокі корені козацької державності.
Сьогодні очолює Паволоцький полк генерал-полковник Українського козацтва Пасічник Володимир Григорович - житель села Паволоч. У селі є пам'ятник Богдану Хмельницькому та могила Івана Поповича (Шрама) – козацького полковника, якого вороги стратили прямісінько в центрі села. Найбільш відомим на Житомирщині був саме Паволоцький полк
Крайовий отаман «Поліської Січі»
генерал-осавул О.П. Коцюбко
Далі можна не читати. Той самий випадок, коли лише ім'я автора сигналізує про якість тексту.
Наступною буде історія про готських чи саксонських вождів на Житомирщині від британського лорда Кіплінга? Або його олдскул про зарічанських ніндзя?
Из 5 комментариев, какие-то извращенные взгляды на мир. Козачество-евреи, атаман- не атаман. Слава Богу, среди козаков и украинцев, вас, точно, нет. Козацкая нагайка по вам уже давно плачет.