Війна, вино і шоколад: як зараз живе станція «Академік Вернадський» в Антарктиді

Попри велику війну, Україні вдається продовжувати свої антарктичні дослідження на станції "Академік Вернадський" та океанографічному судні "Ноосфера".

Так українська наука залишається в контексті світової: вчені беруть участь у великих міжнародних проєктах, а сама Україна зберігає статус члена Договору про Антарктику – "антарктичного клубу" країн, що покликаний гарантувати, щоб ситуація в Антарктиді "відповідала інтересам науки i прогресу всього людства".

Паралельно 24 українських полярники зараз служать в Силах оборони України. Кількох з них важко поранили, а для керівника однієї з експедицій зимівля на станції стала "відрядженням" з фронту, після чого він повернувся на службу.

Криголам "Ноосфера" в 2022 році зміг вийти з Одеси за кілька днів до початку російських обстрілів і зустрів у Дарданеллах конвой російських десантних кораблів, які йшли в Чорне море для участі у повномасштабному вторгненні.

Водночас в українському суспільстві виникла дискусія про те, наскільки доцільно витрачати ресурси на присутність в Антарктиці під час війни на виживання.

Як починалася велика війна для полярників та як зараз змінилося життя української антарктичної станції "Академік Вернадський" і криголаму "Ноосфера", чим займаються українські полярники та скільки коштів щороку витрачає український бюджет на антарктичну програму – дослідила BBC Україна.

Розминулися з війною в Дарданеллах

АВТОР ФОТО,НАНЦ

Восени 2021 року, за кілька місяців до початку повномасштабного вторгнення Росії, Україна придбала науково-дослідне судно льодового класу (тобто криголам) "Ноосфера" – колишній флагман Британської антарктичної служби, який 20 років до цього ходив буремними південними морями під назвою RRS James Clark Ross.

Для української науки це означало не лише можливість самостійної логістики до антарктичної станції "Академік Вернадський", де регулярно потрібно змінювати експедиції, а й "повернення в океан", тобто відновлення повноцінних океанографічних та інших досліджень.

За п'ять місяців Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ) зміг підготувати "Ноосферу" до першої експедиції – судно переоформили під український судовий реєстр, провели повне технічне обслуговування з дрібними ремонтами та сформували з нуля український екіпаж.

"Ми так поспішали не тільки через побоювання російського вторгнення. Хоча, звичайно, тримали це в голові як найгірший сценарій і я, як "контужений АТОшник", хотів перестрахуватися", - розповідає BBC Україна директор НАНЦ Євген Дикий.

У 2014 році він брав участь в АТО на Донбасі в складі батальйону "Айдар", після цього демобілізувався через поранення.

28 січня 2022 року "Ноосфера" вийшла з порту Одеси й взяла курс на чилійське місто Пунта-Аренас, куди мала пізніше прилетіти вся українська експедиція для відправки морем на станцію "Академік Вернадський" на антарктичному острові Галіндез.

АВТОР ФОТО,НАНЦ

"Коли Ноосфера проходила протоку Дарданелли, мені по супутнику зателефонував капітан "Ноосфери" Павло Панасюк, який досить скептично ставився до прогнозів про велику війну. Каже: боюся, ти правий – нам на зустріч пройшло шість російських ВДК (великих десантних кораблів – Ред.) і йшли вони по-бойовому регламенту, у повній радіотиші. На навчання не схоже", - пригадує Євген Дикий.

"Так "Ноосфера" розминулася з війною", - додає він.

Керівник НАНЦ не виключає, що якби криголам залишився в Одесі, то з великою ймовірністю був би пошкоджений російськими ракетними обстрілами.

За приклад він наводить інше українське науково-дослідне судно "Борис Александров" (колишня назва Belgica), яке у тому ж 2021 році Бельгія передала Україні для екологічного моніторингу Чорного та Азовського морів.

Як і "Ноосфера", воно базується в Одесі, й під час ракетних обстрілів Росією інфраструктури Одеського порту сильно постраждало.

"Воно на плаву, але рубка рознесена осколками, знищене навігаційне обладнання. А значно більшу "Ноосферу" росіяни могли і потопити", - припускає Євген Дикий.

Натомість 24 лютого 2022 року український криголам був на екваторі.

Автор: В'ячеслав Шрамович, BBС Україна