Біткоїн перевалив за $100 тис. Як криптовалюти змінюють інтернет

Навіть якщо ви не стежите за темою криптовалют, то все одно, мабуть чули з новин, що курс біткоїна побив власний рекорд і перевершив психологічну позначку в 100 тис. доларів. І куди вона піде далі, знає лише ринок.

Різкий ривок до нових висот повʼязують у тому числі з перемогою Дональда Трампа. Перед виборами він активно загравав з криптоентузіастами і обіцяв їм усіляку підтримку.

Серед планів республіканців – створити національний стратегічний резерв з 5 мільйонів біткоїнів і послабити регулювання для криптовалют загалом.

Виступаючи минулого літа на найбільшій біткоїн-конференції у Нешвіллі, Трамп, у своєму стилі, ігнорував суфлер і вдавався до експромтів. Налаштувавшись на настрій юрби, він видав саме те, на що потайки сподіваються чимало адептів крипти:

"Більшість людей гадки не мають, що це в біса таке. То що ж станеться, коли вони зрозуміють? Це буде щось".

Автор фото,Reuters

Тож справді, що ж це в біса таке? Оці всі біткоїни, блокчейни, криптовалюти чи як там їх іще називають.

Україна – в лідерах

У масовій свідомості крипта – це там, де можна або швидко збагатитися, або ще швидше прогоріти. Найважчі у світі легкі гроші, як жартують криптотрейдери.

Для багатьох, хто спостерігає за цим збоку, – це все щось потенційно цікаве, але заплутане і не до кінця легалізоване.

• Подивитися відеоверсію цієї статті (23 хв)

Якщо по-простому, то криптовалюти – це онлайн-гроші, які працюють без банків і урядового контролю. У їхній основі – технологія блокчейн і криптографія, математична наука про захист інформації.

Україна – одна зі світових лідерів за рівнем прийняття криптовалют. За даними сервісу Chainanalysis, до першої десятки входять також Індія, США і Росія.

У Києві регулярно відбуваються різноманітні конференції на цю тему. На них уже щонайменше двічі приїжджав сам Віталік Бутерін, засновник проєкту Etherium. Це друга за обсягом криптовалюта. Бутерін – канадський програміст російського походження, який підтримує Україну і обсипає її компліментами:

"Це країна, в якій люди по-справжньому розуміють найновіші технології, навіть на найвищому урядовому рівні. Думаю, Україна має і можливості, і рішучість, щоб стати великим крипто-хабом, якщо вона того захоче".

Автор фото,Incrypted

Популярність криптовалют в Україні пояснюють по-різному. Для когось це – прояв фінансової свободи і незалежності від банків, для інших – зручний спосіб інвестицій, підкріплених вірою в нові технології. А ще для когось – приховування незаконних прибутків і зручний спосіб брати чи давати хабарі.

У крипті знайдеться місце для всіх – циніків, прагматиків та ідеалістів.

Почнімо з останніх.

Нова філософія інтернету

Коли говорять про криптовалюти, часто згадують ідею нового інтернету – web3.

Це нова версія вебу, у саму структуру якого прошиті крипто-гроші. Хоча справа не лише в них. Цей інтернет кидає ідеологічний виклик нашому старому затишному нету, до якого ми всі так звикли – web2.

Але все по-порядку.

Першу версію інтернету, яка існувала приблизно до 2004 року, називають web1. Для звичайних користувачів ця мережа була read-only – лише для читання. Більшість із нас не могли постити там свої історії чи ділитися фотографіями. Це сакральне знання було доступне лише айтівцям.

Далі настала ера соцмереж, або web2. Цей інтернет значною мірою наповнений контентом, який створюють самі користувачі. На місце read-only прийшов read-write. У новому вебі можна не лише читати, а й писати.

Але що не так з нашим інтернетом і чому “свідки блокчейну” вважають, що потрібен ще якийсь web3?

У них є свої аргументи.

Наш web2 надто централізований, кажуть вони. Половина трафіку зосереджена в руках усього шістьох інтернет-гігантів, так званих БіґТек-компаній. Це Google, Netflix, Meta, Microsoft, Apple і Amazon.

Практично всі наші онлайн-комунікації відбуваються за посередництва і з дозволу приватних компаній. За винятком хіба що електронної пошти, яка нікому конкретно не належить.

А те, що ми не платимо за послуги Facebook чи Google, робить нас ще більш залежними від них, кажуть прихильники web3.

Автор фото,Getty Images

По-перше, ми розплачуємося за все своїми особистими даними. Ми віддаємо їх Біґ-тек цілком легально, натискаючи кнопку “Прийняти умови”. Потім ці компанії відстежують наші дії онлайн і використовують особисті дані для власного збагачення.

По-друге, ці компанії можуть в будь-який момент відібрати в нас дозвіл користуватися своїми послугами. Соцмережі можуть звинуватити нас у порушенні правил і заблокувати сторінку. Можуть зруйнувати онлайн-бізнес, відібравши доступ до бази клієнтів. Чи раптово змінити правила гри, як це зробив Ілон Маск із Твіттером.

Іншими словами, ми не володіємо своїми цифровими даними і не розпоряджаємося ними. Ми довіряємо їх БіґТек.

Ідея web3 полягає в тому, щоб виправити це. Для цього адепти нового вебу роблять ставку на дві речі, знайомі всім демократичним системам: децентралізацію і владу громади, або комʼюніті.

Автор фото,Getty Images

За цією філософією, інтернет-сервіси, такі як соцмережі, стрімінгові платформи, служби таксі чи навіть фінансові послуги, мають бути децентралізованими. Тобто розпорошеними по всьому світу і без єдиного центру ухвалення рішень.

А управляти цими сервісами мають самі користувачі. Наприклад, через онлайн-голосування.

Нагадує цифровий комунізм?

Зовсім ні, каже Кріс Діксон, американський інвестор і інтернет-підприємець. У своїй книжці "Пиши-читай-володій" він пише:

"Більшість блокчейн-мереж віддають ухвалення рішень на розсуд спільноти, втілюючи модель управління, аналогічну конституційній демократії".

Але повернімося до грошей, адже коли говорять про web3, то часто мають на увазі не так соцмережі чи служби таксі, як криптовалюти.

У цьому прекрасному інтернеті майбутнього користувачі зможуть по-справжньому чимось володіти. Не лише своїми даними, а й будь-яким іншим майном, яке буде надійно прив’язане до їхньої цифрової ідентичності. Окрім криптовалют, це можуть бути твори мистецтва, авторські права, ігрові артефакти чи навіть матеріальні речі.

Тому третю версія вебу називають read-write-own: пиши-читай-володій.

А базуватиметься ця кібер-демократія на технології, яка називається…

Блокчейн

Зі словом “блокчейн” є одна проблема. Воно означає ланцюжок блоків, і це мало допомагає зрозуміти, як саме працює ця технологія на високому рівні.

Блокчейн – це децентралізована система якогось обліку, влаштована так, що кожен її користувач повністю контролює свої дані і не повинен нікому їх довіряти.

Розберімося на уявному прикладі.

Ви з величезною компанією вибралися у похід Карпатами. Між вами відразу ж виникають фінансові стосунки, тобто борги. Андрій купив на всіх квитки. Оля набрала безлактозної їжі на чотирьох подруг. А Георгій взяв на прокат спальники й намети і заодно віддав давній борг Олі. І так далі. Щоб не заплутатись, найзручніше буде вести спільний облік грошей, таку собі бухгалтерську книгу. Але є одна проблема. Компанія надто строката, і там є люди, яким ви не довіряєте. Якісь підозрілі знайомі знайомих, які можуть щось наплутати на свою користь. Тому облік бажано вести так, щоб усі учасники вашої групи могли йому довіряти. І тут є два шляхи.

Шлях перший – централізація. Вибрати в компанії кришталево чесну людину, якій усі довіряють, і призначити її банкіром. Нехай зіпсує собі мандрівку, записуючи в зошит усі ваші транзакції і потім зводить баланс.

Але що, коли компанія надто велика і такої людини не знайти?

Тоді шлях другий – децентралізація. Кожен учасник подорожі самостійно записує собі всі транзакції. Навіть ті, які його не стосуються. І після кожної оплати всі звіряють таблички з цифрами і переконуються, що у всіх все однаково. А якщо один чи два шахраї покажуть якісь вигадані цифри на власну користь, то більшість друзів їх зацькують, оштрафують і змусять усе виправити.

Автор фото,Getty Images

Це все дуже спрощено, але десь так і працює блокчейн. Тільки всі ці підрахунки і звіряння автоматизовані і відбуваються між компʼютерними серверами по всьому світу на основі криптографії.

Блокчейн можна уявити собі як цифрову бухгалтерську книгу, завірені копії якої зберігаються на серверах по всьому світу. При цьому кожна копія є одночасно і оригіналом.

Усе це також означає, що інформацію в блокчейні практично неможливо змінити заднім числом. Усе, що сталося в блокчейні, залишається в блокчейні.

Ось що каже про блокчейн уже згаданий Віталік Бутерін:

"Тоді як більшість технологій прагнуть автоматизувати працівників на периферії, які виконують монотонні завдання, блокчейни автоматизують центр. Замість того, щоб звільнити таксиста, блокчейн звільняє Uber з роботи й дозволяє таксистам працювати безпосередньо з клієнтом".

Децентралізовані фінанси

Блокчейн можна використовувати не лише для обліку грошей, а й для нових децентралізованих соцмереж, сервісів музики, хмарного зберігання файлів чи тих же служб таксі. І такі починання вже є. Але поки що цю технологію найчастіше використовують все ж таки для криптовалют, на яких працюють децентралізовані фінанси (DeFi).

DeFi – це нова фінансова онлайн-система. Вона кидає виклик нашій централізованій системі, що працює з банками.

У децентралізованих фінансах є свої біржі для обміну валют, платформи для позик чи депозитів. Усе це робиться через браузер чи спеціальні програми. При цьому немає ні чіткого урядового контролю, ні банків. Гроші ходять від користувача до користувача. І зберігаються у вигляді записів у блокчейні – одночасно на багатьох комп’ютерах по всьому світу.

Автор фото,Getty Images

Найстарішою, найдорожчою і найбільш децентралізованою криптовалютою є, звичайно ж, біткоїн. У блокчейні децентралізація дорівнює надійність, бо чим більше в мережі вузлів, тим важче її зламати чи повпливати на неї.

Погляньте, з яким благоговінням пише про біткойн Ральф Меркле, американський криптограф.

"Біткойн – це перший зразок нової форми життя. Він живе і дихає в інтернеті. Його неможливо змінити. З ним неможливо сперечатися. Якщо атомна війна знищить половину нашої планети, він продовжить жити, неушкоджений. Продовжить надавати послуги. Продовжить відплачувати людям за те, що ті підтримують його живим".

Звучить наче рядки зі священної книги. Не дарма запеклі прихильники блокчейну іронічно називають себе дефай-євангелістами. А їхня блага вістка – це пришестя цифрових грошей.

Але час опуститися на землю, до циніків і прагматиків.

Дикий Захід

Звісно, цей новий фінансовий інтернет має безліч скептиків. У криптовалют повно слабких місць. Адже попри всю криптографічну захищеність, у цій сфері все одно відбувається море зламів, скандалів і викрадень. Ось лише кілька найгучніших.

Масштабна крадіжка ігрових токенів Axie Infinity на понад 600 млн доларів.

Крах крипто-біржі FTX – величезні втрати для всіх клієнтів.

Арешти, пов’язані з криптобіржею JPEX із Гонконгу.

А ще щодня шахраї видурюють чи крадуть коди доступу до цифрових гаманців з криптою.

Буває також на власників криптовалют нападають фізично і змушують їх перевести монети на чужі рахунки.

Багатьох відлякує і сумновідома нестабільність криптовалют, ціни на які коливаються як завгодно. Ціна біткоїна може легко змінитися на 10-15% за тиждень. А інші валюти, так звані альткойни, взагалі скачуть, як навіжені. Існують, правда, і стабільні монети – стейблкойни.

Є питання і по екології. Наприклад, блокчейн-мережа, яка обслуговує біткоїн, пожирає стільки електроенергії, як усі Нідерланди. Це зроблено навмисно і прописано в коді біткоїна – для того, щоб хакерська атака на мережу була дуже дорогою і нікому не вигідною.

Заради справедливості варто згадати, що Ethereum і багато інших криптовалют працюють за значно ощадливішою схемою і не такі зажерливі.

А ще криптовалюти дозволяють певний рівень анонімності, що робить їх зручними для нелегальних розрахунків. Журналісти-розслідувачі добре знають, що частину хабарів в Україні дають у Tether. Це той самий стейблкойн – криптовалюта, вартість якої, прив’язана до долара.

Автор фото,Getty Images

Для різних нелегальних схем використовують крипту і росіяни. Наприклад, для уникнення санкцій і підтримки своєї армії.

Ну і, звичайно, багатьом урядам не подобається, що децентралізовані фінанси ставлять під сумнів їхній авторитет і загрожують традиційній фінансовій системі. Крипту розглядають як можливе джерело нестабільності. Наче їх і так мало.

"Ми не можемо допустити до нашої банківської системи тисячі ризикованих і нестабільних активів, які використовуються лише для спекуляцій та ухилення від санкцій. Це питання національної безпеки", – каже Шеррод Браун, Голова Банківського комітету Сенату США.

Критично налаштований до криптовалют і Ґарі Ґенслер, голова американської Комісії з цінних паперів (SEC). Він порівнював децентралізовані фінанси з "диким Заходом". Саме його Трамп обіцяв звільнити, виступаючи на біткоїн-конференції у Нешвіллі.

І ще один баґ усіх цих грошей на блокчейні – кричуща незручність і заплутаність для невтаємниченого користувача. Поки що ця сфера доступна лише тим, хто справді готовий вкладати сили і час, щоб розбиратися в заплутаному клубку стандартів і сервісів. А люди, заглиблені в крипту, говорять якоюсь пташиною мовою, незрозумілою тим, хто звик до гривень, доларів і web2.

Що далі

Прогнозувати майбутнє криптовалют – справа невдячна.

Для одних усі ці блокчейни і біткоїни – це забавки для комп’ютерних нердів, які народилися на зламі тисячоліть. Рано чи пізно вони награються і ця бульбашка красиво лусне, кажуть скептики.

Інші сподіваються, що біткоїн стане глобальною резервною валютою, "цифровим золотом", і центробанки почнуть масово скуповувати його, щоб підкріплювати ним національні валюти. І тоді начебто почнеться шалене зростання крипти – "до місяця".

Ми не знаємо, котрий з цих варіантів ближче до правди.

Поки що ринок криптовалют відносно невеликий. На момент виходу цієї статті сукупна вартість усіх монет – близько 2,8 трлн доларів. Це в шість разів менше, ніж ринок золота, і в десятки разів менше, ніж цінних паперів.

Але це не так уже й важливо. Важлива технологія блокчейну й ідея про децентралізований інтернет, яка вже змінила і далі змінюватиме мережу.

Незалежно від того, цікава вам технологія web3 чи ні, скоріш за все, вас ці зміни теж зачеплять. Адже нині наша ідентичність значною мірою живе і процвітає в інтернеті. Facebook і Twitter, приміром, починалися як сайти, де можна подивитися, що друзі їли на сніданок, а сьогодні обидві платформи – в центрі суспільного і політичного життя.

На відміну від звичного вебу, цей новий інтернет потребуватиме від користувача більше технічних знань і готовності вникати в щось нове. А ще більше відповідальності. Бо в мережі, де всі наші дані мають реальну цінність і належать лише нам, відповідальність за них теж лежить на нас.

Автор: Олег Карпʼяк, BBC Україна