Володимир Ширма: Якщо виникають проблеми, заходьте у мій кабінет і про них почують у сесійній залі

Восени минулого року змінилося керівництво Житомирської області. Спочатку новим головою обласної ради став Володимир Ширма, який до того був першим заступником голови облради. Через місяць Президент України призначив і голову обласної державної адміністрації Ігоря Гундича.

Як змінилася ситуація на Житомирщині після таких кадрових змін? Про співпрацю між різними гілками влади, охорону здоров’я, проблеми області та плани на 2017 рік в інтерв’ю читачам газети «Субота» розповідає голова обласної ради Володимир Васильович Ширма.

- Володимире Васильовичу, під час першої прес-конференції на посаді голови облради Ви висловили сподівання на співпрацю з обласною державною адміністрацією, бо у вересні, за Вашими словами, «між другим і третім поверхом не було взагалі ніякого спілкування». Чи змінилася ситуація після призначення головою ОДА Ігоря Гундича?

- Звичайно, що зв’язок між другим і третім поверхами, тобто між обласною радою і обласною державною адміністрацією, є. У непрості для держави, суспільства та області часи між різними гілками влади має бути порозуміння. У таких умовах значно легше працювати і депутатам обласної ради, і облдержадміністрації. Мова йде не про суцільне схвалення кожного рішення чи дії, але й про конструктивну критику та пропозиції. Тільки завдяки співпраці можна вирішувати будь-які проблеми. Здебільшого у розумінні багатьох людей не існує різниці між радою і адміністрацією, бо вони однаково сприймають нас як владу. Саме тому в нас спільні прагнення, завдання і відповідальність перед жителями області.

- Наскільки комфортно Вам працювати із заступниками, адже ви всі представляєте різні політичні сили?

- Взагалі обласна рада – це політичний орган, адже тут зібрані різні політичні сили, кожна з яких має свою програму та позицію. На щастя, період так званого «притирання» у нас із заступниками вже минув. Вони молоді та амбітні, вихідці з бізнесу. Звичайно, що в нас бувають різні бачення, але завжди вдається знаходити порозуміння. Ми спільно обговорюємо всі питання і шукаємо компроміси. Розбіжності у наших поглядах, що інколи виникають, не впливають на роботу обласної ради.

- Особливу увагу Ви, як голова обласної ради, приділяєте гуманітарній сфері. Зокрема, за останні 5 місяців у медицині вдалося вирішити ряд проблем, які збиралися роками. У першу чергу мова йде про відкриття терапевтичного відділення для чорнобильців на базі обласної лікарні. У цьому закладі з’явився сучасний комп’ютерний томограф, а також відкрили оновлену клініко-діагностичну лабораторію і консультаційний центр. Нещодавно Ви також анонсували про необхідність виділення коштів для ремонту обласного госпіталю ветеранів війни у Бердичеві. Чому саме медицина є для Вас пріоритетом?

- Таке бачення пріоритетів не лише в мене, а й в депутатського корпусу обласної ради та облдержадміністрації. Соціальна сфера, охорона здоров’я і освіта – це галузі, які стосуються всіх жителів області. Ми розуміємо, що рано чи пізно кожен звернеться за допомогою до лікаря. Потрібно максимально наблизити надання якісної допомоги, аби люди не їхали по неї за межі області. Я знаю про проблеми медицини не із телевізійних новин або чуток, а з перших вуст. Так склалося, що серед моїх друзів і знайомих багато лікарів, які часто розповідають про проблеми галузі.

Особливу увагу в цьому році приділимо зміцненню матеріально-технічної бази обласної лікарні, адже вона фактично є останньою інстанцією для багатьох пацієнтів. Тим паче, що бюджет дозволяє реалізувати ці плани. Особисто побував в обласному госпіталі ветеранів війни. Ми вислухали побажання і пропозиції афганців. Кілька останніх років до госпіталю не було прискіпливої уваги, але військові дії на сході України стали для нас новим викликом. Переконався, що військовослужбовці, ветерани Другої світової війни, афганці, учасники АТО, хочуть проходити курс лікування у своєму середовищі. У госпіталі добре підготовлений персонал, який знає психологію людей, що повертаються з війни. Зараз тривають ремонтні роботи у фізіотерапевтичному відділенні закладу. Ми також будемо вносити пропозицію щодо фінансової підтримки обласного госпіталю на сесію і сподіваємося на підтримку депутатів.

- Не так давно у деяких ЗМІ з’являлася інформація про нібито закриття онкологічного диспансеру. Ви навіть ознайомилися із досвідом роботи такого закладу у сусідній Рівненській області. Згодом запевнили, що про закриття онкодиспансеру мова взагалі не йде. Чи є зараз конкретне рішення по онкологічному диспансеру?

- З упевненістю підкреслюю, що ніхто не хоче і не буде закривати онкологічний диспансер. Там працюють досвідчені фахівці, які надають кваліфіковану допомогу. Безперечно, заклад потребує вкладання немалих коштів і ми будемо поступово їх виділяти. Однозначно, приміщення плануємо ремонтувати, аби забезпечити адекватні умови для пацієнтів та лікарів.

- Житомирська область вже третій місяць живе у новому бюджетному році. Проаналізуйте обласний бюджет на 2017 рік у порівнянні з минулорічним. На чому довелося зекономити, а на які галузі виділили більше коштів?

- Не пам’ятаю принаймні за останні 10-15 років, аби всі були задоволені бюджетом на стадії його формування. Вже в ході виконання завдяки надходженням вдається вирішувати багато питань. Цьогорічний бюджет однозначно кращий у порівнянні із 2016 роком. За три місяці можемо констатувати, що гострих проблем у нас зараз немає. Тим паче, що є значні перехідні залишки. На 1 січня це було 880 млн. грн., а зараз сума становить більше 1 млрд. грн. Завдяки процесу децентралізації в області також значно зросли надходження до місцевих бюджетів. Об’єднані територіальні громади отримують додаткові субвенції. До прикладу, Олевська ОТГ, до якої входить майже весь район, отримала субвенцію близько 32 млн. грн. на розвиток. Кошти в об’єднаних громадах є, а тепер найважливіше раціонально їх використати.

- Володимире Васильовичу, які проблеми області, на Вашу думку, потребують першочергового вирішення?

- Болючих питань немало. Закінчилася зима, зійшов сніг і всі почали говорити про дороги. Стан доріг місцевого значення турбує і тих, хто сідає за кермо, і перевізників, і пасажирів. На жаль, уряд робить дуже повільні кроки у напрямку позитивних змін цієї ситуації. Проблеми є і самому «Житомироблавтодорі», де працівники по кілька місяців не отримують зарплату. Про яку роботу в такому разі може йти мова? Питання не просте і його потрібно вирішувати на рівні держави. Райони і міста вкладають багато ресурсів у підтримку доріг місцевого значення. Без цього ситуація була б значно гірша. Як і в минулому році, ми будемо виділяти ресурси на ремонтні роботи.

Не менше хвилює стан справ у професійно-технічній освіті. Уже створена група, яка вивчає ситуацію і готує пропозиції. Зрозуміло, що така освіта потрібна, але вона повинна відповідати потребам ринку праці. Інвестори потребують спеціалістів, готові створювати нові робочі місця, а ми розуміємо, що наші ПТУ не можуть забезпечити їм необхідну кількість фахівців. Маємо знайти консенсус, аби витрачати кошти з обласного бюджету раціонально. Фахівець, який виходить зі стін ПТУ, повинен бути потрібний економіці. Держава зробила мудрий крок, пропонуючи переорієнтувати професійно-технічну освіту на регіональне замовлення. Окрім цього, постійно порушується проблема пільгового перевезення пасажирів. Держава зберегла пільги, але фінансування переклала на місцеві бюджети і в повному об’ємі ці обсяги неможливо забезпечити. Ми також працюємо в цьому напрямку.

- З якими проблемами чи проханнями під час особистих прийомів громадян звертаються жителі області?

- Раз у місяць, як голова обласної ради, проводжу особистий прийом громадян. Раніше це було в стінах обласної ради, але востаннє приймав людей у Новограді-Волинському. Коли прийом проходить у Житомирі, то традиційно на нього найбільше приходить саме житомирян. Натомість із районів не завжди є можливість вчасно доїхати. Найбільше громадяни звертаються за фінансовою підтримкою і допомогою на лікування. Люди чекають, аби їх вислухали і допомогли. Найскладніше, коли приходять мами з маленькими дітками, які мають важкі хвороби. Ми плануємо і надалі проводити виїзні прийоми громадян. На останній сесії депутати прийняли рішення про єдиний день депутата у третю п’ятницю кожного місяця. Наші депутати постійно працюють в округах, а тепер у них буде ще й додаткове зобов’язання.

- Як Ви пояснюєте таку прискіпливу увагу громадськості до сесій обласної ради. Зокрема, мова йде про чоловіків у камуфляжі, які приходять у сесійну залу і порушують морально-етичні норми, перешкоджаючи роботі депутатів своїми погрозами, вигуками, образами. Як цю ситуацію можна врегулювати?

- Така ситуація в нас була на останній сесії. До того два засідання поспіль минули спокійно й організовано. Думаю, що не всім подобається така атмосфера на сесіях. Мабуть, хтось у цьому зацікавлений. Повторюю в черговий раз, що я готовий до діалогу. Запрошую всіх, і військових, і громадські організації, якщо є якісь питання, висловлюйтеся, не чекаючи сесії. Їх розглянуть на комісіях і винесуть у сесійну залу.

На останній сесії, чесно кажучи, я так і не зрозумів, з якою проблемою приходили люди у військовій формі. Крім негативу, там нічого не почув. Тому і через газету «Субота», закликаю, заходьте у мій кабінет і вас почують на сесії. Серед депутатського корпусу є люди, які пройшли АТО і звинувачувати їх у чомусь абсолютно безпідставно. Депутат Михайло Забродський так і не залишає АТО. Тарас Собко більше року допомагав нашим бійцям як медик. Жоден депутат не стоїть осторонь, допомагаючи військовим матеріально. Такі звинувачення у депутатському середовищі сприймаються вкрай негативно.