СТАТИСТИКА ЗА ПРИНЦИПАМИ «МОРСЬКОЇ» БУХГАЛТЕРІЇ

Шановні читачі!

Сьогодні до вашої уваги нова стаття, яка з однаковим успіхом може бути віднесена як до циклу «Економіка абсурду» так і до циклу «Психологія абсурду». На моє переконання назви циклив в даному випадку перегукуються, бо важко собі уявити існування економіки абсурду за відсутністю психології абсурду. Зважаючи на те, що переважна більшість пересічних громадян такого зв’язку не бачить вважаю за обов’зок його ще раз продемонструвати.

На одному з ток-шоу при обговоренні тоді ще майбутньої пенсійної реформи віце-прем’єр Сергій Тігіпко, відстоючи її необхідність, заявив, що в Україні налічується 11 млн. пенсіонерів, 60% з яких мають пенсію не більше 1000 грн. Цих 60% складають 6,6 млн. українського населення. Зважаючи на те, що згідно чинних нормативних актів пенсіонери не повинні платити за комунальні послуги понад 10% своїх доходів. Враховуючи, що за офіційною статистикою тільки 2,6 млн. їх працює, за житловими субсидіями мало б звернутися від 2-х до 4-х млн. населення тільки цієї категорії населення. За тою ж статистикою, в нинішньому році за субсидіями звернулось трохи менше 1 млн. українців.

Звідси випливає, що безпідставно постійно зростаючі ціни на комунальні послуги тільки в нинішньому році через безвідповідальні дії урядовців, включаючи і вас, Сергію Леонідовичу, перетворили або в злиднів, або в боржників від 1 до 3 млн. ваших співвітчизників. Саме так, бо вартість комунальних послуг на одну людину, навіть в літній період, перевищує 100 грн. на місяць. В мене нема сумнівів в тому, що ваша родина може обійтись без субсидій, але саме ця обставина заважає вам зрозуміти як виживають сьогодні оті самі від 1 до 3 млн. громадян, які за чинною Конституцією України мають право на достатній рівень життя і є значною частиною тих, хто за Конституцією є «Єдиним джерелом влади...».

Крім них, є ще не менш, як 1 млн. безробітних, значна частина сімей яких також потребують житлових субсидій. Зважаючи на те, що житлових субсидій потребують сім’ї майже всіх бюджетників, в них мають потребу ще не менш як 1 млн. сімей. Через це я вважаю, що загальна кількість українців, яким необхідні житлові субсидії може скласти не 1 млн., як свідчить сьогоднішня статистика, а принаймні від 2,5 до 5 млн. громадян, що в кілька разів більше від офіційних даних.

При цьому потреба в субсидіях за часи перебування у владі «високопроффесійної команди» значно зросла, що є яскравим підтвердженням низької ефективності її роботи. Додатковими доказами низької ефективності діяльності чинної влади є її заяви про нову хвилю кризи та деякі показники проекту держбюджету на 2012 р., в якому передбачено зростання виробництва на 5% та інфляція - 8%. Порівняння тільки цих двох цифр свідчить, що Держбюджетом передбачається зростання не стільки виробництва скільки цін, що за законами економіки ніколи не призводило до покращання життя «єдиного джерела влади». За попередніх майже два роки роботи чинної влади більшість українців мали можливість в цьому переконатися, бо за цей час їх статки значно зменшились.

Разом з тим в той же час, за тією самою статистикою, кількість доларових мільярдерів зросла втричі, з семи до двадцяти одного. Так подбала чинна влада про «єдине джерело влади». Приклади «турботи» чинної влади про власний народ можуть бути продовжені принаймні на цілу сторінку. Варто згадати про актуальні нині, злочинні з точки зору чинної Конституції України, «турботи» очільників влади про чорнобильців, афганців, дітей війни, інвалідів праці, викладені в ненависному «джерелу влади» проекті закону №9127, і порівняти їх з турботами про себе. Безумовно, важко зрозуміти «єдиному джерелу владу», на яких підставах, маючи багатотисячні зарплати та необмежені пільги, очільники влади збільшують бюджети на власне утримання на мільярди гривень, за рахунок позбавлення його можливості виживання, ігноруючи вимоги чинної Конституції України.

На останок, про назву сьогоднішньої статті. Перед її написанням я пригадав розмову двох одеситів, яку я почув ще підлітком саме в Одесі майже 50 років тому. В ній один одесит розповідав другому про принципи «морської» бухгалтерії: «Мне, тебе и концы в воду».
Як це схоже на дії очільників сьогоднішньої влади, реальну оцінку дій якої вже не перший раз, за останні два місяці, більшість з нас спостерігає з екранів телевізорів.

Вважаю, що згаданій вище більшості час згадати, що вони в сукупності своїй є «Єдиним джерелом влади...» і разом з чорнобильцями та афганцями вжити заходів відповідно до давно ратифікованої Верховною Радою «Європейської хартії прав людини».

Леонід Тартасюк, інженер та винахідник