ВЛАСНИЙ, ПОТУЖНИЙ ВЛАДОЮ ЗАБУТИЙ...

«Найкращі інвестиції це інвестиції працею»

                                                      «Головний інвестор - громадяни власної

                                                          країни» (Генрі Форд-батько, 1924 р.)

Шановні співвітчизники! Написати цю статтю спонукала київська влада, яка днями провела в столиці інвестиційний форум. За звітами ЗМІ на нього з’їхалось багато грошовитих людей, переважна більшість з яких іноземці. Чинна влада одразу заявила про свій великий успіх. Однак, я переконаний, що цю подію не варто вважати успіхом. Далі про те, чому я так вважаю.

Почну з спогадів про події більш як двадцятирічної давнини. Тоді, в кінці 80-х почалось активне руйнування КБ (конструкторських бюро), НДІ (науково-дослідних інститутів) та ПКТІ (проектно-конструкторських технологічних інститутів). Їх працівників паплюжили, називаючи захребетниками. Паплюжили, незважаючи на те, що їх роботами десятиліттями користувалися всі заводи і фабрики СРСР, а ліцензії на їх винаходи за безцінь продавали за кордон. При цьому, за ті, продані  за безцінь ліцензії, отримували значно більше ніж від продажу нафти і газу. Та й розробки були вищого світового рівня. Доказом тому хоча б знаменита, створена в Дніпропетровському КБ «Південне» років сорок тому ракета СС-24, яку американці назвали «Сатаною», і яку й понині ніхто навіть повторити не зміг. Цих 50 ракет, за першою  вимогою, знищили наші урядовці, залишивши країну без потужної вітчизняної зброї. Взамін отримали нічого не варті гарантії безпеки США та Росії, високопосадовці якої, останнім часом, заявляють про неможливість існування української держави. Впевнений, що за наявності на озброєнні України колись знищених СС-24, замість таких балачок було б чути невиразний шепіт.

А за кордоном і попит на високотехнологічні розробки є, і українці продавали б на світовому ринку не метал, а  високотехнологічну продукцію, яка і сьогодні б не мала конкуренції. Тільки за це країну поважали б, а разом з нею і народ. Однак не сталося. Не сталося, бо при владі, як і багато років тому, були не ті... Були нащадки тих, хто ще на початку минулого століття змусив виїхати в США уродженця України, випускника Київського політехнічного інституту   Ігоря Сікорського, який першим створив гелікоптери, які і понині є одними з кращих в світі і несуть славу США. А Україна втратила талановитого винахідника, а разом з ним – і високотехнологічне виробництво, якого і досі створити не спромоглася. На тих самих підставах не спромоглася вона створити сучасні комп’ютери, бо втратила іншого українця, партнера Стіва Джойса і співвласника знаменитої «Apple» Возняка. А могла бути світовим лідером у виробництві комп’ютерної техніки і найкращих мобільних телефонів. Могла мати і досить пристойний автомат власного виробництва, якби розробку харківського інженера за безцінь не продали ізраїльтянам. Україна мала можливість стати лідером в сфері цифрового зв'язку, аудіо та відеозапису, якби це цікавило владу. Відсутність її інтересу змусила харківського інженера та винахідника, ще в 1992 р., продати винахід за кордон і виїхати з країни.

Ще в середині 90-х за даними іноземних джерел, за межі України, через відсутність роботи, виїхало понад 120 тис. інженерів. Вартість підготовки кожного з них обійшлась би іноземцям, за їх оцінкою, не менше ніж по 1 млн. дол. Нажаль, так було за багато років спільного життя України з Росією і продовжується й нині, бо ставши незалежною де-юре Україна не стала такою де-факто. А за часів гетьманщини українці були самими освіченими в світі, мали одну з кращих в світі армію, бо перемагали ворогів, поступаючись їм чисельністю. І ще на початку 17-го століття мали підводні човни, які європейці створили на три століття пізніше!

Підводячи підсумок свого коротенького опусу хочу звернути увагу на той факт, що очільники нинішньої влади, по відношенню до вітчизняних винахідників, мало чим відрізняються від урядовців царської Росії. Бо в 2006 р Віктор Федорович «потурбувався» про те, щоб вони не змогли стати заможними, і Постановою КМУ підвищив державні мита для них в 10 разів. Частина їх зреагувала і потік інтелектуалів за кордон став зростати в геометричній прогресії. Наслідком такої міграції стали заяви чинної влади про інвестиції та інновації.

Нічим іншим, як димовою завісою для суспільства та психологією абсурду, дії влади, спрямовані спочатку на знищення того, що створює безпеку та добробут країни, а потім на його відновлення назвати неможливо. На моє переконання, психологія абсурду є невиліковною хворобою і, мовою лікарів, єдиним засобом виведення України з економічної кризи є «хірургічна операція». Хірургом має бути народ, а операція має бути проведена в сфері державного управління, з якого вкрай необхідно видалити зрадників та їх холуїв, нездар та неуків, які називають себе «високопроффесійними». Чим швидше – тим краще, бо як  колись казав Володимир Ульянов-Лєнін «Промедлєніє смєрті подобно»

                                              Леонід Тартасюк, інженер та винахідник