Закон про мобілізацію 2024: як проголосує Верховна Рада, які норми приберуть і чому сперечаються

Наразі чимало депутатів виступають за те, щоб викреслити пункти про електронні повістки, про скасування відстрочки для людей з третьою групою інвалідності та ті норми, які суперечать Конституції.

Верховна Рада вже 11 січня вирішить долю скандального й нашумілого законопроєкту про мобілізацію – проголосує документ у першому читанні. Однак наразі ще невідомо, що вирішить оборонний комітет: рекомендувати проголосувати документ у нинішньому вигляді, з правками до другого читання або ж узагалі повернути на доопрацювання уряду.

Детальніше про перебіг розгляду законопроєкту про мобілізацію читайте на ТСН.

Комітет з нацбезпеки провів 9 січня засідання, на якому розглядав урядовий законопроєкт про мобілізацію. Однак рішення комітету було перенесено на 10 січня. Очікується, що цього дня комітет надасть рекомендації щодо ухвалення законопроєкту за основу зі своїми пропозиціями. Ці пропозиції мають бути враховані до другого читання.

А до сесійної зали документ винесуть на голосування в першому читанні 11 січня, анонсував напередодні нардеп від голосу Ярослав Железняк. Це підтвердив і голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.

Як повідомив у коментарі ТСН нардеп від фракції "Слуга народу", член оборонного комітету Олександр Федієнко, Рада збирається ухвалити законопроєкт про мобілізацію у першому читанні без правок.

"Окремого комітетського законопроєкту точно не буде. Ми голосуватимемо в першому читанні його в тій редакції, в якій зареєстрував Кабмін. Але до другого читання народні депутати подаватимуть правки, з урахуванням соціальних питань, враховуючи безпекові виклики", – наголосив народний обранець.

Рада проголосує законопроєкт про мобілізацію 11 січня – суперечливі пункти і протиріччя

Як повідомив нардеп Федір Веніславський, законопроєкт містить багато дискусійних норм і в нинішньому вигляді потребує доопрацювань. Найбільше суперечок викликають такі норми:

• щодо електронних повісток,
• вилучення у фізичних осіб-підприємців автомобілів у вигляді військово-транспортного обов’язку,
• пункти, які передбачають розширення повноважень представників ТЦК та очільників місцевих держадміністрацій.

Народна депутатка Соломія Бобровська також інформувала, через що найбільше сперечаються народні обранці: "З кричущого є питання демобілізації, третя група інвалідності, питання ролі органів місцевого самоврядування і питання іншого законопроєкту про підвищення адміністративної та кримінальної відповідальності. Я вважаю, що ці речі є неприпустимими, особливо останні дві".

Бобровська також повідомила, що особисто вона і фракція "Голос" виступатимуть категорично проти "затягування гайок" і дозволу поліції затримувати людину від трьох годин до трьох діб із потребою з'ясування персональних даних і того, чи стоїть вона на військовому обліку.

"Тому що ми знаємо, як це трапляється, і знаємо ці дуже часті викрадення з вулиць людей, які є незаконними. І за це не несуть, на жаль, співробітники ТЦК відповідальності", – сказала депутатка, зазначивши, що такі речі є неприйнятними, і в українському суспільстві вони не працюють.

Корупційні ризики через збільшення повноважень місцевої влади й ТЦК

Зокрема, йдеться про про те, що голови органів місцевого самоврядування можуть отримати право на бронювання військовозобов’язаних. Бобровська зазначила, що "такі речі не вписуються у жодні ворота і це поле для маніпуляцій і корупції".

Депутатка також розкритикувала норму про забезпечення доправлення органами місцевого самоврядування громадян до ТЦК СП: "Питання – кого вони доставлятимуть, на якій підставі. Мені видається, перше і друге – це основні зауваження, які можна зразу пояснити про корупційність або використання службового становища".

На думку Бобровської, Міноборони саме повинне напрацювати політику чи схему, як поповнити військо необхідною кількістю людей.

Про корупційні ризики висловився і нардеп Олексій Гончаренко. Він нагадав скандал з ексначальником Одеського обласного ТЦК та СП Євгеном Борисовим, підозрюваним у незаконному збагаченні на понад 188 млн грн та умисному ухилянні від несення служби.

"Особливо не давати це в руки ТЦК, тому що... військком Борисов без цих інструментів собі "наколядував" на віллу в Марбельї в ТЦК. А якщо б йому дати інструменти, які пропонуються в цьому законі, де можна життя кожного чоловіка зупинити і зламати... він, напевно, вже б на власних літаках літав, маючи такі повноваження. Звісно, це створює ризики корупції", – застеріг Гончаренко.

Відстрочка для людей з третьою групою інвалідності

В урядовому законопроєкті №10378 щодо змін до мобілізації регулюються питання щодо відстрочки від призову на військову службу, зокрема людей з інвалідністю третьої групи. Суспільство дуже збурила пропозиція скасувати відстрочку від мобілізації для людей з третьою групою інвалідності. Після цього в Раді анонсували, що викреслять таку норму з документа. Водночас головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявляв, що взагалі треба прибрати такі поняття і запровадити "придатний" або "непридатний".

9 січня нардеп Олексій Гончаренко повідомив, що Міноборони у своїх пропозиціях погоджується зі збереженням відстрочки для всіх осіб з інвалідністю, зокрема і третьої групи.

Як повідомив 10 січня заступник голови Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв, "були питання по вилученню відстрочки для інвалідів. Ми наполягаємо, щоб інвалідам першої, другої і третьої груп видавалася відстрочка або вони не підлягали мобілізації".

Ще один нардеп – Вадим Івченко, який є членом оборонного комітету, заявив 10 січня: "Однозначно ми маємо закріпити  те, що третя група людей з інвалідністю має залишитися. Люди, які опікуються людьми з інвалідністю третьої групи – чи то жінки, чи то батьки – мають себе бачити в законі".

Електронні повістки

Як повідомив 10 січня Гончаренко, Комітет з нацбезпеки пропонує виключити надсилання повісток через електронну пошту.

Схожу заяву зробив і Чернєв: "Ми почистили цей законопроєкт. Наприклад, повістки через електронну пошту не мають надсилатися. Це неможливо проконтролювати, це неможливо з'ясувати, чи отримала це людина...".

Демобілізація після 36 місяців військової служби

За словами Гончаренка, нардепи планують залишити в законопроєкті норму про демобілізацію після 36 місяців служби. Сам політик у своєму альтернативному документі пропонує демобілізацію після 18 місяців служби. Водночас обговорюється питання, щоб зробити термін військової служби меншим для бойових частин.

"36 місяців – це занадто, особливо, якщо йдеться про бойові підрозділи, тих, хто служить безпосередньо на "нулі". До речі, це також сьогодні (9 січня – ред.) дискутувалося і, можливо, буде все-таки якась дискреція, тобто різниця для тих, хто служив у бойових підрозділах, можливо, цей термін буде меншим. Але поки рішення жодні не ухвалені", – повідомив нардеп.

Про суперечку довкола норми про термін військової служби висловився також Івченко: "Ми говоримо про те, що ті, хто виконували завдання на передовій 12 місяців, вони можуть бути демобілізовані. Або надана відпустка до двох років. Це ми проговорювали".

Івченко додав, що в новому законі про мобілізацію обов'язково має бути норма, що мобілізовані особи мають проходити військову підготовку протягом 60 днів.

Відстрочка від мобілізації

Гончаренко озвучив пропозиції безпекового комітету щодо відстрочок у законопроєкті про мобілізацію:

• надання відстрочки від мобілізації здобувачам освіти за умови її послідовного здобуття без урахування спеціальності (фаху);
• надання відстрочки зарахованим на навчання до інтернатури;
• надання відстрочки для науковців тівикладачів за умови, що вони працюють за основним місцем роботи не менш ніж на 0,75 ставки (в урядовому законопроєкті йшлося про повну ставку);
• запровадження підстави для звільнення зі служби військовослужбовців, родичі яких загинули під час участі в АТО;
• скорочення терміну звільнення строковиків.

Обмеження для ухилянтів – що буде з майном і фінансами

Івченко анонсував, що 10 січня Комітет з нацбезпеки може рекомендувати виключити з законопроєкту про мобілізацію ті норми, які суперечать Конституції України. Раніше ці норми розкритикував омбудсмен Дмитро Лубінець, який повідомив, що Конституцію порушують низка обмежень щодо ухилянтів від мобілізації: заборона на операції з нерухомістю, керування особистим транспортом, використання грошових коштів.

"Найімовірніше, – це моя думка – ми будемо рекомендувати виключити норми, які суперечать Конституції. Тобто фактично те, що говорив представник Комітету з прав людини (уповноважений ВР з прав людини – ред.) Дмитро Лубінець, я буду особисто підтримувати. І плюс ми надали пропозиції, що потрібно прибрати як такі, що не відповідають Конституції України", – розповів Івченко.

Водночас поінформоване джерело у Верховній Раді повідомило в коментарі ТСН, що із законопроєкту про мобілізацію планують прибрати норму про блокування банківських карток і рахунків ухилянтів.

Голосування в Раді законопроєкту про мобілізацію – з правками чи без

Железняк 9 січня повідомив, що парламент 11 січня може розглянути законопроєкт про мобілізацію в першому читанні. Однак текст законопроєкту винесуть на голосування без змін.

Водночас Комітет з нацбезпеки може рекомендувати ухвалити законопроєкт у першому читанні, але зі своїми пропозиціями. Це буде окремий документ. Такі правки мають бути враховані до другого читання.

"Зміни будуть вноситися правками після першого читання. Потім, після голосування, до другого читання правки два тижні подають депутати. Очевидно, їх буде багато. Потім робоча група комітету та підготовка до другого читання. Потім комітет і вже фінальне голосування. Під час якого кожна правка може бути відхилена або врахована", – пояснив Железняк.

Член оборонного комітету Олександр Федієнко теж повідомив ТСН 10 січня, що в Раді голосуватимуть за законопроєкт про мобілізацію в першому читанні "в тій редакції, в якій зареєстрував Кабмін". Однак до другого читання нардепи ще подаватимуть правки.

Як розповів цього ж дня Івченко, нардепи підготують свої рекомендації, після яких комітет вирішить, чи підтримувати законопроєкт про мобілізацію з рекомендаціями, чи рекомендувати Міноборони забрати назад законопроєкт і подати заново, "але таким, як ми напрацювали в робочих групах і дали рекомендації від комітету".

"Комітет з нацбезпеки й оборони буде збиратися за годину, на якому буде визначатися фінально, чи виноситься цей законопроєкт (на голосування до Ради – ред), якщо виноситься, то – в якому вигляді. Поки що ми цього не знаємо" , – розповів у коментарі для ТСН Гончаренко.

Він також відповів на запитання, чи винесуть законопроєкт на голосування в першому читанні з урахуванням рекомендацій комітету, чи без них:

"Залежно від того, яким буде рішення комітету. Але в будь якому разіу буде ще друге читання, тобто до другого читання однаково будуть вноситися правки".