Хто має право служити тільки за місцем проживання і як перевестися з фронту військовим

В Україні уряд планує внести зміни до законів про мобілізацію, військову службу та в правила вручення повісток військовозобов'язаним. Депутати анонсують, що новий законопроєкт буде зареєстровано у Верховній Раді в перший тиждень лютого 2024 року. Поки законопроект не представлено, не обговорено в комітетах, вони не дадуть дозвіл на прийняття, або правки для внесення, він не прийнятий Радою і діють ті правила мобілізації, які передбачені чинним законодавством.

Стаття 65 Конституції України передбачає, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. Стаття 17 передбачає, що оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Конституція передбачає, що ЗСУ та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності. Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у всіх Силах Оборони, а також членів їхніх сімей.

Під час воєнного стану в Україні усіх чоловіків від 18 до 60 років вважають військовозобов'язаними. Будь-кого з них можуть мобілізувати, якщо він визнаний придатним до служби та не має права на відстрочку. Закон України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію визначає, що чоловіків з відстрочкою не призивають по мобілізації.

В статті 23 закону вказано, хто має право на відстрочку. Чоловіки з відстрочкою можуть добровільно відмовитися від такого права та мобілізуватися до лав Сил Оборони. В Україні деякі категорії чоловіків можуть бути мобілізовані для служби тільки за місцем проживання, а такі військові можуть перевестися з інших частин додому, якщо належать до цих категорій.

Статтею 23 цього закону, передбачено умови щодо мобілізації та служби таких військових. Дехто може бути призваний тільки за власним бажанням, а є список підстав, коли мобілізований має право служити тільки за місцем проживання ― відправляти на фронт або в будь-який інший регіон країни такого військовослужбовця не можна.

Що таке відстрочка від мобілізації

Стаття 23 закону визначає, що військовозобов'язані не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, якщо в них наявна хоча б одна з підстав для відстрочки із цієї статті. В ній також передбачено правила та умови щодо служби таких осіб, якщо вони відмовляються від права на відстрочку.

Військовозобов'язаний самостійно вирішує, як користуватися правом на відстрочку ― його не можуть мобілізувати, якщо він довів її наявність документально. В територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки треба надати документи, які доводять наявність права на відстрочку.

Пунктом 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки передбачено, що надання відстрочки ― обов’язок ТЦК. Вони оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік. Такий порядок наразі ніде не встановлений, він існує тільки для призовників на строкову службу. Тому керівники ТЦК можуть використовувати неточність закону. Однак, це не звільняє їх від виконання законодавства.

Якщо ж люди з правом на відстрочку від мобілізації вступають до ЗСУ, вони втрачають таке право і служать в ЗСУ під час воєнного стану у строки встановлені законом, або поки не з’явиться підстава для звільнення. Передбачено, що деякі з чоловіків, які мають право на відстрочку, можуть бути мобілізовані для служби за місцем проживання.

Кого заборонено відправляти на фронт

Абзац 10 статті 23 визначає, що є 10 категорій військовозобов'язаних, які можуть бути призвані по мобілізації на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем проживання.

Такі чоловіки можуть добровільно отримати мобілізаційне розпорядження, але їх служба має проходити за місцем проживання. До них відносяться особи з відстрочкою за станом здоров’я та сімейними обставинами:

• чоловіки та жінки з інвалідністю І, ІІ, ІІІ груп, визначених в Україні;
• жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
• жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
• жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
• жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі хвороби, передбачені законом, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
• жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
• усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
• зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
• які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати;
• опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною, особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи, особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

Як перейти на службу за місцем проживання

Адвокатка Наталя Лісова пояснила, як військовим, яких вже відправили служити в інше місце, скористатися правом на службу за місцем проживання, якщо воно є.

«Будь-яка підстава має бути підтверджена відповідними документами, посвідчені копії яких необхідно додати до рапорта про переведення». ― пояснює юристка.

Порядок дій такий:

1) за наявності відповідних підстав військовослужбовець має право подати рапорт та документи, що підтверджують дані обставини, командиру по команді з проханням про переведення у військову частину за місцем проживання.

2) Переведення може бути ускладнено відсутністю вакантних посад у іншій військовій частині за цим місцем проживання.

3) Варто отримати завчасно відношення у тій військовій частині, куди планується переведення, та долучити його до рапорта.