В Україні почалась мобілізація по-новому: 10 ключових питань

З 18 травня набуває чинності новий закон про мобілізацію в Україні. Він має розв'язати суттєві проблеми з поповненням Збройних сил. Раніше влада вже оголошувала, що планує набрати в армію до 500 тисяч новобранців, хоча згодом заявила про "суттєве зменшення" цієї цифри.

Загалом, якщо говорити про мобілізаційні зміни, то Верховна Рада, починаючи з минулого року, ухвалила 6 законів.

Перший – прийнятий 30 травня 2023 року закон про зниження призовного віку з 27 до 25 років. Президент підписав його тільки 2 квітня поточного року.

Також 16 січня цього року парламент врегулював створення єдиного електронного реєстру військовозобов'язаних, 23 лютого – дозволив демобілізацію строковиків, 21 березня – скасував статус "обмежено придатних" до служби. 11 квітня депутати ухвалили закон про посилення мобілізації, а 8 і 9 травня – дали дозвіл на призов засуджених і підвищили штрафи для ухилянтів.

Частина ідей влади, як от електронні повістки і блокування рахунків ухилянтів, не знайшли підтримки серед депутатів, тому вони так і не були втілені в життя.

Проте, це одна з найбільш масштабних реформ мобілізаційного законодавства в історії України, яку в міністерстві оборони вже назвали "зміною підходу до війни".

Що ж змінитися для простих українців?

1. Хто підпадає під мобілізацію?

АВТОР ФОТО,УНІАН

До призову по мобілізації підлягають українські чоловіки віком від 25 до 60 років.

З 18 до 25 років громадяни є призовникам і мають проходити базову військову службу.

Це видозмінена строкова служба, яка буде майже в 6 разів коротшою за термінами (3-5 місяців замість 18) і міститиме в собі базову загальновійськову підготовку. Ця норма набере чинності з 1 вересня 2025 року.

Цей військовий вишкіл буде викладатися як окрема дисципліна у всіх ВНЗ країни. Також підготовку можна буде пройти в навчальних центрах ЗСУ для тих, громадян, які планують поступити на державну службу, в органи місцевої влади чи в прокуратуру.

З 18 до 25 років чоловіки можуть бути мобілізовані, але лише добровільно, а з 25 до 60 років – примусово.

Термінів демобілізації на час війни для них в законодавстві не передбачено.

Жінки можуть стати на військовий облік лише за бажанням. Виключення стосується тих, хто має медичну або фармацевтичну освіту. Але при цьому мобілізувати їх можна лише за їхньою згодою.

Іноземці та особи без громадянства не зобов'язані ставати на військовий облік, але можуть добровільно вступити на контракту службу в ЗСУ чи Нацгвардію.

2. Чому відтепер треба постійно мати при собі військово-обліковий документ?

АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES

Відтепер всі чоловіки віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ.

Вони мають пред'являти його на вимогу уповноваженого представника територіального центру комплектування (ТЦК), поліцейського чи представника Державної прикордонної служби.

Військово-обліковий документ, виданий до 18 травня 2024 року, є чинним та не потребує обов'язкової заміни.

Кабінет міністрів 16 травня затвердив нову форму універсального військово-облікового документа. Також уряд встановив, що він може бути створений як в паперовій формі, так і в електронній.

Паперовий документ видає ТЦК протягом 5 днів, а електронний формується за допомогою електронного кабінету військовозобов’язаного.

З 17 червня цього року під час перевірки військових документів представники держорганів зможуть здійснювати фото- і відеофіксацію, а також зможуть використовувати спеціалізоване програмне забезпечення для того, щоб перевірити інформацію про громадянина в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг".

Також планується вклеювати в обліковий документ спеціальний штрих-код, який покаже, чи оновила особа свої дані.

Якщо українець порушив правила військового обліку чи не пред'явив документ, правоохоронці зможуть його затримати і доставити до ТЦК.

3. Які виплати і бонуси будуть для тих, хто записався у військо?

АВТОР ФОТО,ЛЬВІВСЬКИЙ ТЦК І СП

Законодавство встановило ряд додаткових виплат і бонусів громадянам, які долучаються до ЗСУ добровільно.

Наприклад, якщо громадянин підписав контракт з військом, то протягом трьох місяців він може отримати сертифікат на купівлю транспортного засобу в розмірі 150 тисяч гривень.

Громадянам України, які звільняються з роботи у зв'язку з призовом на військову службу, виплачується вихідна допомога в розмірі двох прожиткових мінімумів (зараз це 5,8 тисячі гривень).

Кабінет міністрів передбачив одноразову грошову допомогу для тих, хто укладає контракт, в розмірі 24-30 тисяч гривень, а також окремо додаткові виплати обіцяє і місцева влада.

Міністерство оборони зазначає, що військовослужбовці в ЗСУ отримують близько 20 тисяч гривень основного грошового забезпечення, а також додатково 100 тисяч гривень за участь у бойових діях і 70 тисяч гривень за кожні 30 днів на лінії бойового зіткнення.

4. Коли, як і чому треба оновити дані військового обліку?

АВТОР ФОТО,ОДЕСЬКИЙ ТЦК І СП

З 18 травня всі чоловіки віком 18-60 років зобов'язані протягом 60 днів оновити свої дані для військового обліку. Насамперед йдеться про те, що вони мають уточнити актуальну адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти.

Зробити це можна як особисто – прибувши до ТЦК чи ЦНАП (центру надання адмінпослуг) чи дистанційно – через електронний кабінет.

Якщо громадянин перебуває за кордоном, то він може направити свої дані на офіційну електронну адресу ТЦК або подзвонити на офіційний номер телефону. Інший варіант – скористатися електронним кабінетом.

Без оновлення даних українці за кордоном не зможуть отримати консульські послуги.

Оновити дані мають всі чоловіки, навіть ті, які звільнені зі служби, чи мають відстрочку або бронювання.

Надалі всі військовозобов'язані будуть змушені оновлювати свої дані протягом 60 днів після кожного указу президента про мобілізацію.

Актуальні дані необхідні ТЦК, щоб мати інформацію про кількість осіб, які можуть бути мобілізовані, а також для направлення їм повісток.

Повістку громадянам представники ТЦК зможуть вручати особисто під розписку в будь-якому місці, або направляти на пошту на вказану адресу проживання.

При чому Кабінет міністрів запровадив новацію - відтепер повістка буде вважатись врученою навіть, якщо громадянин відмовився її забрати, або якщо пошта поставила відмітку про відсутність особи за адресою місця проживання.

Відповідно, у випадку ігнорування вимог повістки особа може бути заочно оштрафована, а у випадку несплати штрафу її майно може бути арештоване виконавчою службою.

5. Що таке електронний кабінет і чим він допоможе?

АВТОР ФОТО,МІНОБОРОНИ

Електронний кабінет – це новий механізм для військового обліку в Україні. В міноборони вже прогнозують, що ним будуть користуватися 70-80% чоловіків призовного віку.

Електронний кабінет, який матиме вигляд мобільного додатку під назвою Резерв+, надаватиме громадянам доступ до їхньої сторінки з персональними даними в єдиному реєстрі військовозобов'язаних "Оберіг".

Відповідно, чоловіки зможуть актуалізувати свої дані в цьому реєстрі без відвідування ТЦК.

Для авторизації користувач в додатку буде змушений вказати свій номер телефону, електронну пошту і фактичну адресу проживання. Власне, це і буде оновленням даних військовозобов'язаного, яке необхідно зробити до 16 липня включно.

"Під час оновлення даних направлення на ВЛК видаватися не буде. Таке направлення може бути виписане у разі потреби згодом", - запевняє міністерство оборони.

Міністерство презентувало додаток Резерв+ 17 травня.

В електронному кабінеті громадянин зможе побачити інформацію про свої персональні дані, наявність відстрочки чи бронювання, рішення військово-лікарської комісії щодо придатності, свій унікальний номер військовозобов'язаного і чи внесений він до баз розшуку.

6. Як ТЦК зможе карати порушників?

АВТОР ФОТО,УНІАН

Для того, щоб примусити громадян дотримуватись правил військового обліку і реагувати на вимоги ТЦК, влада розробила нові механізми.

Відтепер представники центрів комплектування мають нові заходи впливу на чоловіків, а саме - документи під назвою "вимога".

Спочатку, якщо громадянин порушує правила військового обліку, то ТЦК звертається до поліції з проханням затримати і доставити таку особу до військкомату.

Якщо поліція відповідає, що не має можливості вчинити такі дії, то ТЦК через 5 днів цій особі в паперовій формі рекомендованим листом на вказану адресу проживання надсилає "вимогу про виконання обов'язку".

Вона вважається врученою, навіть якщо чоловік відмовився від її отримання або пошта не змогла вручити її з інших причин.

У разі якщо громадянин добровільно протягом 10 календарних днів з дня вручення вимоги не прибув до ТЦК, то представник територіального центру звертається до суду з тим, щоб позбавити порушника права керування транспортним засобом.

Крім того, нове законодавство дозволяє ТЦК на час війни виписувати постанови про штрафи без складання протоколу, тобто без фізичної присутності порушника. Механізм аналогічний тому, як поліція виписує заочно постанови про порушення правил дорожнього руху, які зафіксували автоматичні камери на дорогах.

Однак ТЦК зможе виписати такий штраф лише, якщо матиме докази того, що особа отримувала повістку і свідомо проігнорувала її.

Розмір штрафів також суттєво підвищився.

Відтепер за порушення правил військового обліку та мобілізації ТЦК зможе оштрафувати громадянина на 17-25,5 тисяч гривень (під час війни) чи 3,4-8,5 тисяч гривень (в мирний час).

Підприємство, на якому порушуються правила військового обліку співробітників, може отримати штраф від 34 до 59,5 тисяч гривень (у воєнний час).

Щоправда, в законі є примітка, що ТЦК не зможе виписати ці штрафи за порушення військового обліку, якщо всю необхідну інформацію про громадянина можна було отримати з державних реєстрів і баз даних.

Якщо громадянин відмовляється від мобілізації або ухиляється від неї після отримання "бойової" повістки, то, згідно з Кримінальним кодексом, він може бути засуджений до тюремного ув'язнення на строк від 3 до 5 років.

7. Чи будуть забирати водійські права і вилучати автомобілі у громадян?

АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES

ТЦК має 30 днів для того, щоб подати до суду позов щодо обмеження для громадянина права керування транспортним засобом. Якщо суд задовольнить прохання, то поліція зможе надалі вилучити водійські права в громадянина, якщо він буде керувати автомобілем попри заборону.

Суд розглядає позов у письмовому провадженні (тобто без участі сторін) протягом 30 днів. Суд може відмовити ТЦК, якщо представник центру не доведе, що громадянин свідомо порушив правила військового обліку або якщо буде встановлено, що поліція насправді могла раніше вчинити затримання і доставку такої особи.

Крім того, суд може відмовити, якщо буде встановлено, що автомобіль для громадянина є законним джерелом засобів для існування чи використовується у зв'язку з інвалідністю.

Рішення суду підлягає негайному виконанню, навіть якщо подано апеляцію. Право на керування транспортним засобом буде повернуто громадянину, коли він виконає усі вимоги ТЦК.

Крім того, закон встановлює "військово-транспортний обов'язок" для громадян.

Це значить, що військові формування відтепер мають право вилучати техніку і автомобілі для своїх потреб не лише в органів влади, підприємств, але і в пересічних громадян.

Повернення транспортних засобів власнику здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту оголошення демобілізації.

Порядок компенсації шкоди, завданої транспортним засобам внаслідок їх залучення під час мобілізації, буде визначений Кабінетом міністрів.

При цьому міністерство внутрішніх справ має надати ТЦК інформацію про зареєстровані транспортні засоби, які можуть бути призначені для доукомплектування ЗСУ та інших військових формувань під час воєнного стану.

Те ж саме стосується водного транспорту, сільськогосподарської та дорожньо-будівельної техніки.

Щоправда, військові не зможуть вилучити автомобіль у власника, якщо в нього немає іншого транспорту.

В міністерстві оборони наголошують, що не планують "масово" вилучати машини громадян. Мова йтиме насамперед про спецтехніку, а не цивільні автівки.

8. Хто має право не йти в армію?

АВТОР ФОТО,ЛЬВІВСЬКИЙ ТЦК І СП

Законодавство встановлює великий перелік тих, хто має право не йти на військову службу, отримавши відстрочку. Зокрема, це такі категорії:

• визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін 6 - 12 місяців.
• чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;
• чоловіки, які самостійно виховують неповнолітню дитину.
• чоловіки, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років.
• усиновлювачі, на утриманні яких перебуває дитина-сирота віком до 18 років;
• чоловіки, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною, батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини);
• опікуни особи, визнаної судом недієздатною;
• жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину, і один з подружжя вже проходить військову службу.
• керівники міністерств та їх заступники, члени Рахункової палати, омбудсмен, керівники державних органів, органів державного управління.
• депутати Верховної ради та два їхні помічники.
• судді і члени органів судового самоврядування.
• дипломати;
• державні службовці, які проводять експертизу нормативно-правових актів, і ті, які займаються питаннями кібербезпеки, кіберзахисту та безпеки інформаційних технологій, адміністрування баз даних.
• чоловіки, які навчаються в закладах освіти за денною або дуальною формою, але при цьому здобувають рівень освіти, що є вищим за попередній, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури;
• наукові і науково-педагогічні працівники, за умови що вони працюють за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;
• жінки та чоловіки, чиї близькі родичі брали участь в АТО та повномасштабній війні, загинули або пропали безвісти.
• члени сімей осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за участь в Революції Гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року).
• громадяни, які проходили військову службу та були звільнені зі служби у запас після полону.

Однак громадяни, які не потрапляють під ці критерії, все одно можуть уникнути мобілізації, якщо будуть заброньовані. Це право можуть отримати:

• голови обласних, районних і сільських рад, очільники селищ і міст.
• 50% керівників підрозділів в органах місцевого самоврядування.
• співробітники поліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, прокуратури, Бюро економічної безпеки, державної служби з надзвичайних ситуацій, державної кримінально-виконавчої служби, Служби судової охорони.
• співробітники підприємств, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення).
• власники і співробітники підприємств і організацій, які є "критично важливими" для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення.

 

9. Які категорії засуджених можуть піти на службу в ЗСУ, а які – ні?

АВТОР ФОТО,УНІАН

Нове законодавство дозволяє залучати до армії в'язнів і людей, які отримали умовне покарання.

Вони можуть достроково вийти на волю за рішенням суду, якщо погодяться укласти контракт з армією. Служити вони будуть в "спеціалізованих підрозділах".

Право вийти на свободу отримують в'язні не старше 57 років, які засуджені за різноманітні злочини, наприклад, за розбій, крадіжки, тяжкі тілесні ушкодження, вбивство однієї людини чи вчинення дорожньо-транспортної пригоди.

Однак є категорія ув'язнених, яка не має такого права. Мова йде про:

• засуджених за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України.
• засуджених за вчинення умисного вбивства двох і більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю.
• засуджених за злочини, пов'язані із сексуальним насильством.
• ексчиновників і засуджених за вчинення особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень.
• засуджених за тероризм.

За прогнозами міністра юстиції Дениса Малюськи, ці новації дозволять залучити до війська 10-20 тисяч засуджених. Однак, згідно з опитуванням, яке провело міністерство у квітні в установах виконання покарань, попередню згоду на службу в ЗСУ дали близько 4,5 тисяч в'язнів.

10. Що буде з обмежено придатними?

АВТОР ФОТО,МІНОБОРОНИ

Статус "обмежено придатний" відтепер скасовано. Громадяни можуть бути тільки придатними чи непридатними для військової служби.

Ті ж громадяни, які поки що мають статус обмежено придатних, мають пройти повторну військово-лікарську комісію до 4 лютого 2025 року.

Відтепер буде декілька категорій військовозобов'язаних:

• придатні до служби;
• придатні до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК, навчальних центрах, установах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони;
• непридатні до військової служби з виключенням з військового обліку;
• тимчасово непридатні, тобто ті, які вимагають лікування, відпустки, звільнення від виконання службових обов'язків.

Мобілізувати, але в тилові підрозділи, зможуть громадян, які мають тяжкі хвороби і патології, але без ускладнень чи рецидивів.

Повністю непридатними до служби зокрема визнаються люди з важкою формою епілепсії, онкології, гепатиту, псоріазу, цукрового діабету, з активним туберкульозом, стійкими розладами психіки, наприклад, шизофренією.

Водночас придатними до служби тепер будуть визнаватись люди які мають безсимптомний ВІЛ, хронічні вірусні гепатити з незначним порушенням функцій, повільно прогресуючі хвороби крові.

З легкими проявами психічних хвороб чи сексуальними розладами ідентифікації громадяни можуть бути мобілізовані для служби в тилових підрозділах, наприклад, в ТЦК. Так само туди направлятимуть людей з розумовою відсталістю легкого ступеня і рідкісними епілептичними нападами.

Олег Черниш, BBC Україна