Медсестра, що вбивала немовлят. Історія справи Люсі Летбі

Коли минулого року колишню британську медсестру Люсі Летбі засудили за вбивство немовлят, її історію активно висвітлювали міжнародні ЗМІ, а фото були на перших шпальтах по всьому світу.

Масштаб злочинів Летбі, надзвичайна вразливість її жертв і запитання, на які не було відповіді, - усе це викликало великий інтерес до справи.

Але ця історія була далекою від завершення. Медпрацівники, які підозрювали Летбі, розповідали, що їх не хотіли слухати. Суспільний резонанс швидко призвів до оголошення публічного розслідування.

Тим часом поліція повідомила, що розглядає випадки 4 000 немовлят з відділень для новонароджених у лікарнях, де працювала або стажувалася Летбі, і розпочала розслідування щодо того, чи слід притягнути до кримінальної відповідальності лікарню графині Честер.

Але потім Люсі Летбі раптово зникла із заголовків.

Тепер ми можемо пояснити, чому висвітлення її історії обмежували протягом останніх 10 місяців – і про що ми не могли говорити досі.

Через місяць після того, як найвідомішу медсестру Британії засудили до решти життя у в’язниці, королівська прокуратура оголосила, що вимагає нового судового розгляду.

Летбі засудили за вбивство семи немовлят і спробу вбивства ще шести в неонатальному відділенні лікарні графині Честер у період з червня 2015 року по червень 2016 року. Її виправдали за двома пунктами звинувачення у замахах на вбивство.

Але було ще шість звинувачень, щодо яких присяжні не змогли ухвалити рішення. Тепер прокуратура заявила, що має намір провести повторний розгляд, щоб новий суд присяжних розглянув одну із цих невирішених справ.

Суддя швидко видав ухвалу про заборону повідомляти будь-що, що могло б зашкодити майбутньому судовому розгляду. Результатом стало фактичне зникнення справи з новин - принаймні тимчасово.

Тим часом адвокати Летбі подали запит на оскарження її вироків. Відкритих слухань не було, і журналістам не повідомили ані про підстави апеляції Летбі, ані про те, чому суддя вирішив відхилити її запит.

Але це був не кінець - Летбі могла подати ще одну апеляцію перед трьома суддями Апеляційного суду в Лондоні - і цього разу слухання мали відбуватися публічно.

Юристи, адвокати, офіцери поліції та журналісти, які брали участь у першому судовому процесі, потрапили до Королівського суду. Летбі була присутня дистанційно, через відеозв’язок із в'язниці Бронзфілд, де її утримують.

Тоді її вперше побачили її після того, як вона відмовилася з’явитися на слуханнях для винесення вироку. Її волосся відросло, але з її обличчя було важко щось зрозуміти – вона зберігала таку ж незворушність, як і під час суду.

АВТОР ФОТО,SWNS

Те, що відбулося в суді, було захопливим - але пресі забороняли про це писати.

Адвокати Летбі стверджували, що її вироки були непереконливими, ставили під сумнів обґрунтування обвинувачення, критикували їхнього свідка-експерта та стверджували, що частина вказівок судді присяжним були неправильними.

Усі ці аргументи вже звучали раніше під час судового розгляду.

Але головний адвокат Летбі, Бен Маєрс, з величезним досвідом виступів у залі суду, мав кілька козирів у рукаві.

Першим із них була сага про бійку в кафе, крадіжку мобільного телефону та електронний лист до суду від людини, яка стверджувала, що випадково почула, як один із присяжних казав про те, що присяжні вже прийняли рішення від самого початку судового процесу.

Усе це не мало нічого спільного з тим, чи вбивала Летбі немовлят, але подавалося як одна з підстав для оскарження вироку.

 

Також був новий свідок – неонатолог Шу Лі з Торонто, співавтор медичної наукової статті 1989 року про повітряну емболію у новонароджених. Повітряна емболія виникає, коли одна або кілька бульбашок повітря потрапляють у вену або артерію, викликаючи блокаду кровообігу. Наслідки можуть бути летальними.

Летбі визнали винною у введенні повітря в кровотік деяких немовлят, що спричинило повітряну емболію. Експерти обвинувачення базували деякі свої докази на праці доктора Лі, хоча його не викликали для свідчень.

Тепер він виступав на боці захисту.

Під час судового розгляду справи багато уваги приділяли змінам кольору шкіри, які спостерігали у деяких немовлят і які, як припускали, були симптомами повітряної емболії. Обвинувачення посилалося на статтю доктора Лі на підтвердження цього, а педіатр-консультант доктор Раві Джаярам сказав суду, що в червні 2016 року "в нього мурашки побігли по спині", коли він прочитав дослідження та побачив, що воно збігається з тим, що він бачив у немовлят в Честері.

Але ніхто не запитав про це в самого доктора Лі. Тепер, виступаючи по відеозв'язку, він зазначив, що лише одне, дуже специфічне знебарвлення шкіри вказує на повітряну емболію, і жодне з немовлят у цьому випадку його не мало.

Для захисту Летбі це стало підставою для апеляції. Прокуратура не погодилася. Вони стверджували, що всі випадки зміни кольору шкіри у випадку Летбі узгоджувалися з повітряною емболією, і деякі з них можна було підтвердити за допомогою власного діагностичного методу доктора Лі.

Вони сказали, що доктору Лі не показали жодних свідчень очевидців під час судового розгляду чи будь-яких медичних записів про немовлят – і тому він не має права нічого стверджувати зараз.

Адвокати Летбі стверджували, що обґрунтування дев’яти із 14 її вироків було занадто слабким і викликало сумніви.

Але 24 травня судді апеляційного суду знову відхилили прохання Летбі про дозвіл оскаржити її вироки.

Під час суду над Летбі виникли цілі онлайн-форуми та спільноти, де користувачі аналізували докази, що з'являлися мірою розгортання справи. Там обговорювали все: від науки до роботи адвокатів і нескінченних спекуляцій щодо самої Летбі.

Після того, як у серпні минулого року нарешті оголосили вироки Летбі, газетні заголовки кричали "Монстр" і "Ангел смерті". Але інтернет-користувачі не завжди поділяли таке безапеляційне засудження.

З’явилися скептики, зокрема Річард Гілл, статист із Нідерландів, який стверджував, що дані, надані під час судового розгляду, були хибними та використані неналежним чином.

Сарріта Адамс, каліфорнійська консультантка з біотехнологій, розпочала кампанію, спрямовану на критику наукового обґрунтування у справі Летбі та заклик до проведення нового судового процесу.

І вони були не самотніми в цьому. Існують подкасти, блоги, вебсайти та відео, присвячені цій темі, які критикують аргументу обвинувачення.

АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES

Було помітно, що аргументи скептиків не були включені в подання захисту до Апеляційного суду. Судячи з усього, деякі з тих, хто виступає за свободу Летбі, неодноразово намагалися зв’язатися з нею, її найближчим оточенням та її адвокатами.

Але звідки така невідповідність між аргументами, що вирують в інтернеті, і тими, що звучать у залі суду? Цілком можливо, що команда Летбі вивчила аргументи скептиків і вирішила, що вони не витримають перевірки у залі суду.

Але це не єдина можлива причина.

Летбі та її команда юристів не мали можливості наводити будь-які аргументи на підтримку її прохання про апеляцію.

Єдина можливість для Летбі оскаржити свій вирок полягала у тому, щоб довести, що суддя в її початковому судовому процесі припустився юридичної помилки, або з'явилися нові докази, які могли б змусити присяжних винести інший вирок.

Саме тому діапазон аргументів, які могла надати команда юристів Летбі, був обмеженим.

Важливо також пам’ятати, що єдиною особою, яка контролювала справу захисту, була сама Летбі. Їй радили адвокати, але від них вимагали діяти відповідно до її вказівок. З моменту арешту в 2018 році Летбі користувалася послугами однієї місцевої адвокатської контори з Честера, і її інтереси представляли ті самі адвокати протягом обох судових процесів і апеляції. І вона не показувала, що незадоволена стратегією своїх юристів.

Однак тих, хто продовжує наполягати на невинуватості медсестри, це не лякає - і їхні голоси звучать дедалі голосніше. Адвокати, які представляють інтереси батьків немовлят, говорили про страждання, спричинені цими кампаніями.

"Сучасна епоха спричинила появу теорій змови, які виникають, поширюються та отруюють соцмережі та вебсайти, - казав адвокат Пітер Скелтон. - Злочини Люсі Летбі, зокрема, продовжують бути предметом таких змов, деякі з яких є вкрай образливими та тривожними для сімей її жертв".

Адвокати сімей марно наполягали на тому, щоб публічне розслідування, яке має розпочатися восени, транслювали в прямому ефірі.

"Добре відомо, що ця справа викликала значний суспільний інтерес і що навколо неї виросли теорії змови, - казав адвокат Річард Бейкер. - Вони токсичні, вони часто погано поінформовані, і зрештою зростають у тіні. Чим більше ми будемо висвітлювати це розслідування, тим менше буде місця для спекуляцій і змови".

АВТОР ФОТО,HELEN TIPPER

"Я не винна в тому, у чому мене визнали винною", - сказала Летбі на повторному суді. Але після того, як їй відмовили в апеляції, їй доведеться надати нові разючі докази чи аргументи, щоб мати шанс скасувати свої вироки. Однак це не зупинить дебати.

Можуть бути нові кримінальні справи – поліція Чешира досі розслідує кар’єру Летбі. А публічне розслідування, яке розпочнеться у вересні, прискіпливіше розгляне те, як керівництво лікарень реагувало на скарги інших лікарів.

Коли Летбі давала свідчення на повторному процесі, вона говорила таким же нейтральним, різким тоном, що й раніше, не видаючи емоцій.

Навіть після двох судів питання про характер, мотиви та психологію медсестри досі залишаються без відповіді.

А сама Люсі Летбі залишається загадкою.

Автор: Джудіт Моріц і Джонатан Коффі, BBC News