ЖЖ » Новини » Кримінал » 2024 Октябрь 8 » 10:41:55 |
Минулого тижня правоохоронці затримали, а 7 жовтня суд арештував голову Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи (МСЕК) Тетяну Крупу за підозрою у незаконному збагачені. Під час обшуків у жінки вилучили майже 6 млн доларів. Того ж дня затримали й голову однієї з МСЕК Харкова, який, за даними СБУ, разом зі спільниками організував схему ухилення від мобілізації.
Багатьох українців шокували кадри з мільйонами доларів готівки у керівниці органу, який призначає людям інвалідність. Ці випадки вкотре привернули увагу до діяльності всієї системи МСЕК в Україні, на адресу якої вже давно лунає багато скарг і закликів до реформування, особливо під час воєнного стану.
Весною минулого року міністерство охорони здоров'я анонсувало плани щодо реформи МСЕК, а його очільник Віктор Ляшко навіть заявляв, що з 2025 року ці комісії мають припинити своє існування.
Розповідаємо, що являють собою медико-соціальні експертні комісії, як їх хочуть реформувати та чи допоможе це уникнути корупції.
Медико-соціальна експертна комісія (МСЕК) - це по суті велика група вузькопрофільних медиків. Вони збираються на засідання, щоб вирішити, має, чи ні людина право на інвалідність.
У МСЕК встановлюють групи з інвалідності, відсотки втрати працездатності людей після травми чи хвороби. Це стосується як військових, так і цивільних.
МСЕК в Україні існують з 1992 року, коли ними замінили лікарсько-трудові експертні комісії часів СРСР.
Ці комісії підпорядковані МОЗ. Вони поділяються на обласні, міські, міжрайонні та районні, а також центральну в Києві.
Для того, щоб отримати групу з інвалідності, пацієнт має пройти МСЕК, на яке треба отримати направлення.
Довідка МСЕК є підставою для нарахування грошової допомоги та оформлення інших соціальних пільг.
Рішення МСЕК можна оскаржити в обласній чи центральній комісії, а також через суд.
"Мені часто пишуть люди з інвалідністю і кажуть, що МСЕК не дає їм інвалідність. Або змушують туди ходити нескінченно", - прокоментував у своїх соцмережах новину про обшуки у голови Хмельницької МСЕК народний депутат Олексій Гончаренко.
У 2023 році правоохоронці розслідували близько 100 справ про корупцію у МСЕК.
Хоча, звинувачення у хабарництві щодо МСЕК лунали задовго до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році.
Зокрема, свого часу розголосу набув випадок військового Петра Олексюка, у якого під час проходження МСЕК після поранення 2018 року в зоні АТО за встановлення групи інвалідності вимагали хабар.
Після звернення чоловіка до правоохоронних органів у лікарів, що вимагали хабар, та приміщенні МСЕК провели обшуки і вилучили близько 130 тисяч доларів.
"В загальній кількості було вилучено 130 тисяч доларів, 37 пакетів документів, з грошима - 26. Виходить, що це все атовці, тобто 26 людей вже заплатили гроші. Вилучені суми були від 700 до 4 тис. доларів", - розповідав Олексюк в інтерв’ю Цензор.НЕТ у 2019 році.
Як розповів у коментарі ВВС Україна Масі Найєм, адвокат та засновник громадської організації "Принцип", яка займається допомогою військовим, цю справу досі розглядають у суді. І "перші два чи три роки не було навіть засідань".
"Печерський суд всіляко допомагає стороні обвинувачених гальмувати цей процес", - твердить Наєм.
Він також розповів, що до їхньої організації зокрема звертаються військові, яким у МСЕК затримують огляд, адже наразі не визначений термін, протягом якого комісія має провести цей огляд.
Також, за його словами, немає чітких термінів, на які встановлюється інвалідність.
"Коли існує така невизначеність, тут і з’являється корупційний фактор, - каже Наєм. – Невизначеність є, хочеш швидше – заплати".
Після початку повномасштабної війни кількість поранень як у військових, так і у цивільних суттєво збільшилася, і як наслідок послуги МСЕК стали ще більш затребуваними.
Про скарги на роботу МСЕК зокрема повідомила депутатка від фракції "Слуга народу", голова підкомітету з питань державної молодіжної політики Ірина Борзова.
"Досить часто ми отримуємо скарги як від військових, так і від цивільних, від матерів дітей із синдромом Дауна, з ДЦП, тоді, коли потрібно встановити групу інвалідності, про порушення роботи МСЕК", - розповіла вона в ефірі телеканалу "Рада" 19 вересня 2024 року.
"Люди в першу чергу скаржаться на те, що МСЕК є корумпованим органом, на неправомірну вигоду для прискорення прийняття рішень або потрібного рішення. Щодо оформлення групи інвалідності ми не маємо чітких термінів прийняття рішення, певних критеріїв, нозологій, що ускладнює і процес оскарження рішень. Також люди скаржаться, що медичний огляд, дорога до МСЕК є фізично і психологічно важкою", – також додала Борзова.
Ще до 2022 року журналісти ВВС Україна дізнавались про історії, коли МСЕК надавали за гроші інвалідність здоровим людям. Доходило до того, що декому цей статус дарували на день народження.
Окрім пільг інвалідність називали й інвестицією - адже ще багато років людина буде отримувати виплату з інвалідності й відіб'є вкладені гроші.
І МОЗ, і керівництво парламентського комітету з питань здоров'я вже кілька років обіцяють, що МСЕК буде реформуватися. Через вторгнення Росії збільшилась кількість травмованих людей, які потребують проходження МСЕК, і відповідно зросла кількість скарг на роботу членів комісій.
За правилами, МСЕК має проводити огляд хворого протягом 5 робочих днів після отримання направлення. В реальності на засідання комісії люди чекають по пів року, збираючи для цього десятки довідок.
Поранені військові у розмові з ВВС розповідали про місяці збирання довідок і поїздок на милицях у лікарні.
У відповідь на критику роботи МСЕК на початку 2023 року у МОЗ заявили про план її реформування.
Віктор Ляшко розповідав, що все перейде в онлайн формат і потенційно функція МСЕК перейде в електронний продукт. А там, за словами міністра, "зманіпулювати буде важко", оскільки історію хвороби людини будуть прослідковувати і кодувати за міжнародним класифікатором.
Однак з часу цієї заяви минуло вже два роки, а шляхи для маніпуляції все ще знаходять. Групи з інвалідності в Україні і далі можуть продавати і купувати.
Ляшко закликав повідомляти про випадки корупції у МСЕК на гарячу лінію МОЗ і запевняв, що незабаром МСЕК взагалі перестане існувати.
"Ми написали амбітний план, щоб впродовж 2023 року завершити процеси реформування і вже з 2024 року запустити нову модель", - казав Ляшко.
Однак процес затягнувся. На початку жовтня 2024 року Ляшко говорив, що МСЕК в електронний формат переведуть вже у 2025 році, коли будуть зовсім інші підходи до проведення експертизи та встановлення інвалідності.
"Це глобальна реформа. Вона буде пов’язана з тим, що людина з травмою потрапила на реабілітацію, а звідти завдяки мультидисциплінарній команді через електронні інструменти, у тому числі електронний МСЕК, вона потрапляє у відповідні сфери, аби повернути її функціональність, яку вона втратила через травму або хворобу", - додав він.
Своєю чергою, Масі Найєм розповів ВВС Україна, що ГО "Принцип" зверталася до МОЗ з пропозиціями щодо того, як саме реформувати МСЕК.
"Ми казали про те, що треба змінити – унормувати терміни проведення огляду, осучаснити роботу МСЕК, зокрема завдяки цифровізації експертизи, ми казали про усунення корупціогенних факторів – тобто, ці зміни ми пропонували", - каже Найєм.
"Але це довгі треки, і чомусь воно ще не стало суперактуальним", - додає він. І зауважує, що процеси розгляду та імплементації цих змін у МОЗ відбуваються повільно.
Також цього року депутати від фракції "Слуга народу" внесли законопроєкт номер 11225 про реформування МСЕК, який Рада прийняла 17 вересня тільки у першому читанні.
Цей законопроєкт покликаний змінити процедуру проходження медико-соціальної експертизи для набуття статусу людини з інвалідністю без черг, медогляду та корумпованих схем, розповіла депутатка Борзова.
Законопроєкт пропонує виключити медичний огляд у МСЕК та надати людям можливість самостійно обирати форму участі у засіданні комісії - офлайн чи онлайн.
"Це насправді зніме тягар як з військових, так і цивільних: матеріальний, фізичний, психологічний. Тому що не потрібно буде їхати в інший населений пункт військовому, який отримав контузію. Також всі документи можна буде подати через електронний реєстр, не може бути ніяких черг. Взагалі потрібно буде дійти до того, щоб оформити статус людини з інвалідністю або певні соціальні послуги можна було через електронний портал "Дія"", – зазначила Борзова.
До другого читання до законопроєкту мають внести ще низку змін, аби зробити процес медико-соціальної експертизи максимально прозорим, зокрема ввести електронний документообіг, дозволити відеозйомку та створити спеціальний орган у медичній системі, де люди зможуть оскаржити рішення МСЕК.
Масі Наєм звертає увагу, що окрім ухвалення закону треба зробити ще багато кроків.
"Так, ви можете прийняти норму про цифровізацію, а на місцях банально у ВЛК немає сканера, а іноді – комп’ютера", - наводить він приклад зі своєї роботи.
"Якщо ви напишете на папері, щоб не крали і все було швидко і цифровізовано, воно таким не стане, - наголошує Наєм. – Тому перш ніж приймати закон, необхідно зрозуміти, як його виконувати".
Для цього треба, щоб система була готова, каже він і додає, що зараз цього немає. А для того, щоб цю систему підготувати, потрібен час.