Вона була вчителькою, поки дипфейк-порно не зруйнував її життя

Лі Гаюн часто плаче, а втішає її восьмирічний син. Десять років вона із задоволенням працювала вчителькою в південнокорейському місті Пусан.

Але в березні минулого року її світ перевернувся з ніг на голову, коли учень показав їй фотографію її обличчя, прикріплену до оголеного тіла, яка була створена за допомогою технології "дипфейк" (від англ. deepfake - "глибокий фейк, підробка").

Фото завантажили в телеграм-канал, де близько 1200 користувачів використовують хештеги на кшталт "приниження вчителів". Гаюн (ім'я змінене) вважає, що багато хто з її учнів бачили це фото.

"Щоразу, коли вони дивилися на мене, я не могла не думати про те, чи бачили вони це фото і тепер дивляться на мене, щоб перевірити. Я більше не могла дивитися їм в очі та викладати належним чином", - каже вона.

Після цього вона вже протягом семи місяців перебуває на лікарняному.

"Я хотіла бути вчителькою із дитинства, і ця мрія ніколи не змінювалася", - каже Гаюн.

"Але зараз, через депресію і тривогу, я маю приймати п'ять таблеток на день. Я досі почуваюся безсилою та думаю, що ще не скоро зможу повернутися", - додає вона.

Роком раніше вчительці англійської мови в середній школі провінції Кьонгі (ми називатимемо її Пак Сехі) також показали її сфальсифіковане зображення на вебсайті під назвою Dcinside.

Її оригінальну фотографію взяли з програми обміну повідомленнями, яку вона використовувала для спілкування лише зі своїми учнями. Її обличчя разом із обличчям невідомого чоловіка приєднали до тіл двох мавп, які мають статевий акт.

Фото супроводили підписом: "Пак Сехі робить ЦЕ зі своїм сином".

Вона каже, що була настільки шокована, що ледве могла дихати.

"Якийсь час я прокидалася серед ночі та від злості била подушку. Я не могла контролювати свій гнів. Я почувалася такою безпорадною, і думка, що вони навіть приплели до цього мого сина, була нестерпною", - додає вона.

"Я вчила цих учнів з першого року в середній школі, і ми провели разом три роки. Я дійсно піклувалася про них, і я їм дуже подобалася. У нас були чудові стосунки. Їх вважали чудовими учнями, тож це був великий шок", - каже Пак Сехі.

Вона сказала учням, що не повідомить про це в поліцію, якщо зловмисник зізнається. Але ніхто цього не зробив. Зрештою вона звернулася до поліції, але там сказали, що не можуть знайти жодних доказів, і закрили справу, навіть не записавши її свідчення, каже вона. Зрештою вона кинула спроби знайти винуватця.

Нещодавно країну сколихнуло зростання кількості дипфейків у школах. У вересні ВВС повідомляла, що подібні ситуації були в понад 500 шкіл і університетів.

У серпні 2024 року Корейська профспілка вчителів і працівників освіти (KTU) провела опитування щодо того, чи вчителі та учні коли-небудь ставали жертвами незаконних маніпуляцій із зображеннями – і зареєструвала 2492 випадки.

Серед жертв були учні середніх, початкових і спеціальних шкіл і навіть дитсадків. Загалом постраждали 517 осіб: 204 вчителі, 304 учні, решта – працівники школи.

Хоча багато жертв ніколи не звертаються до поліції, кількість випадків, про які повідомляють, зростає. Загалом у Південній Кореї кількість повідомлень у поліцію про сексуальні злочини, повʼязані з дипфейками, зросла зі 156 у 2021 році до 1202 у 2024 році.

Дані поліції, оприлюднені наприкінці минулого року, показують, що 548 із 682 заарештованих були підлітками. Понад 100 із них були дітьми віком від 10 до 14 років, які не можуть постати перед судом та бути покараними як злочинці через свій вік.

Але попри те, що люди стають більш обізнаними про кризу дипфейкового порно, вчителі розчаровуються через безпорадність поліції.

Вчительці середньої школи в Інчхоні, яку ми називатимемо Джихі, показали пост на X, де крупним планом були зображені частини її тіла з хештегом "приниження вчителя". Вона каже, що була розчарована відсутністю дій поліції після того, як повідомила про це зображення, тому взяла справу у свої руки.

Вона зрозуміла, що фотографії були зроблені в певній класній кімнаті, тому вона ретельно проаналізувала кожен кут стільців у кімнаті, щоб визначити, хто саме зробив фотографії. Зрештою вона ідентифікувала підозрюваним учня третього року навчання.

"Мене дратувало, що попри те, що я є жертвою, мені доводилося продовжувати дивитися усі ці фотографії, щоб зібрати інформацію", - каже Джихі.

Після того, як вона подала 10-сторінковий звіт, поліція почала розслідування, але виявила, що доказів недостатньо.

Проте учню, якого підозрювала Джихі, висунули звинувачення в іншій справі, пов'язаній з однією з її колег.

Від учителів часто очікують, що вони продовжуватимуть виконувати свою роботу після таких інцидентів, навіть якщо учень, якого підозрюють у злочині, продовжуватиме навчатися в їхньому класі. При цьому учнів, які повідомлять, що стали жертвами дипфейку, можуть одразу забрати з класу.

Деякі вчителі, як-от Гаюн, беруть лікарняний. Але якщо він триває більше тижня, вони повинні пройти спеціальну перевірку, щоб його підтвердив шкільний комітет. Іноді їхні клопотання відхиляються, що означає, що вчителю натомість доводиться використовувати свою щорічну відпустку.

Переведення в іншу школу є практично неможливим поза межами спеціального періоду переведення, який у Південній Кореї відбувається в березні.

"Я не знаю, чи я страждаю через дипфейк, чи через боротьбу з освітніми органами", - зітхає Гаюн.

Шкільний інспектор Управління освіти Пусана Кім Сунмі каже: "Немає жодного закону чи правила, які б вказували, як негайно відокремити вчителів від учнів, які є злочинцями, або як довго це має тривати".

Єдине чинне правило ​​полягає в тому, що учня можна пересадити в кінець класу, якщо його дії "негативно впливають на права інших на навчання". Батькам також можна подати прохання про домашнє навчання дитини, але це не може бути примусовим, якщо батьки відмовляться.

Гаюн також вважає, що потрібно докласти набагато більше зусиль для того, щоб донести до учнів серйозність проблеми дипфейкового порно.

Опитування, проведене Міністерством освіти у грудні минулого року серед понад 2000 учнів середніх і старших класів, виявило недостатню обізнаність щодо злочинів, пов'язаних із дипфейком. Коли їх запитали про причини сексуальних злочинів, повʼязаних із дипфейками, 54% учнів назвали головною причиною "просто для розваги".

Знущання з вчителів може мати й інші форми, каже Гаюн та наводить як приклад випадок минулого року, коли учень встановив камеру в туалеті для вчительок. Вона додає, що в класі деякі учні часто роблять сексуальні коментарі та навмисно підштовхують своїх однокласників до вчительок, намагаючись спровокувати фізичний контакт.

"Коли я намагаюся виправити таку поведінку, вони кажуть: "Я просто пустував" або "Це був просто жарт". Багато дітей не усвідомлюють серйозності ситуації, кажуть: "Я не знав, що це насправді злочин", - пояснює вона.

16-річна Ю Джи-Во (ім'я змінене), яка каже, що одна з її однокласниць стала жертвою дипфейкового порно, дивується, чому немає освітніх програм з цього питання на державному рівні.

"Ми очікували, що в школах по всій країні будуть освітні програми, незалежно від того, були там такі інциденти чи ні, але нічого не сталося", - каже вона.

Чун Іль Сун, директорка відділу політики гендерної рівності в Міністерстві освіти, каже, що вони розглядають сексуальні злочини, повʼязані з дипфейками, як "дуже серйозну справу".

"Ми розіслали повідомлення до шкіл і комітетів, щоб переконатися, що при роботі зі злочинцями не виявляють поблажливості та вживають суворих заходів", - каже вона.

За її словами, "основну увагу міністерство приділяє тому, щоб вони зрозуміли, що це не жарт, а злочин", за допомогою освітніх програм, інформаційних кампаній та інших заходів.

"Уряд, включно з Міністерством освіти, наполегливо працює, щоб донести це до відома, і тепер учні загалом розуміють, що дипфейковий контент є злочинним", - додає співробітниця міністерства.

Лі Йон Се, старший інспектор Корейського національного поліцейського агентства, сказав, що в регіональних поліцейських підрозділах створили спеціальну групу розслідування кіберсексуального насильства. Офіцерів також навчають проведенню таємних розслідувань і розслідувань кіберзлочинів.

Поліція також повідомила, що в результаті їхніх дій кількість зареєстрованих випадків впала з середнього 17 на день у вересні до двох випадків на день через місяць.

Джихі хотіла б повернутися до того життя, яке вона мала, перш ніж побачила дипфейкове зображення з собою.

"Якби хтось запитав мене, чи готова я заплатити будь-яку суму грошей, щоб повернутися до того, як стався цей інцидент, я б це зробила, незалежно від ціни. Я хотіла би, щоб цю пам'ять можна було стерти, і все могло повернутися до того, як було", - каже вона.

Але вона також пам'ятає про учнів, які розповіли їй про це та залишали записки зі словами підбадьорення.

Гаюн каже, що чекає дня, коли винні учні прийдуть до неї і попросять пробачення. Як вчителька, вона вважає своїм обов'язком переконатися, що вони розуміють серйозність своїх вчинків.

"Я хочу переконатися, що вони розуміють, що це не був просто жарт. Я вважаю, що після цього вони, мабуть, почувалися винними. Жарти, які вони влаштували з цікавості… вони завдали мені стільки болю", - каже вона з тремтінням у голосі.

"Це повністю змінило моє життя", - додає вона.

Матеріал підготовлений за участю Юджин Чой і Хюнджунг Кіма

Автор: Хьоджун Кім, BBC Korean