ФОП Козлов «раскрыл все карты» про Дом украинской культуры в Житомире

В Житомире состоялось открытие Дома украинской культуры.

Создание этого заведения вызвало ряд скандальных публикаций в СМИ, относительно коррупции во власти и не честного тендера. Больше всего внимания было акцентировано на вопросе перечисления денежных средств в сумме 884 тыс. грн на реализацию проекта «Дом украинской культуры» исполнителю - ФОП Козлов С.В.

Сам же предприниматель Сергей Козлов «раскрыл все карты» «Журналу Житомира» и рассказал о реализации масштабного проекта и о результатах своей работы.

По его словам, к написанию этой статьи его побудило даже не желание опровергнуть некомпетентную и ложную информацию и не поиск справедливости, а досадное разочарование в том, что реализация хорошей идеи духовного и культурного развития вызывает у отдельных людей диаметрально противоположные эмоции...
 

---

По-перше. Згідно законодавства України, фізична особа-підприємець — ФОП – не означає те, що робота ведеться однією людиною. ФОП має право укладати договори для залучення виконання робіт іншими спеціалістами.
По-друге. Крім того, що Козлов С.В. займається підприємницькою діяльністю як фізична особа-підприємець, він є одним із співзасновників ТОВ «Рекламне Джерело», відповідно має змогу залучати кращих профільних спеціалістів у суспільних проектах на умовах субпідряду: за договорами ЦПХ тощо. У нашому випадку ФОПом Козлов С.В. до проекту «Дім української культури» по договору було залучено 12 фахівців агенцій «Рекламне Джерело».
 
По-третє. Чому замовник обрав для реалізації проекту саме ФОП? Оскільки ані Замовник – Житомирська міська рада, ані ФОП не є платниками ПДВ. Відповідно робота з ФОП забезпечує економію міського бюджету близько Ще на початку проекту організаторам було представлено команду, що над ним працюватиме. В тому числі передбачено та погоджено залучення до роботи спеціалістів ТОВ «Рекламне Джерело», які мають необхідні знання та досвід, що потребує проект.
 

Дім української культури. Робота над проектом.

Отже до роботи над проектом були залучені фахівці рекламної агенції ТОВ «Рекламне Джерело». Тепер – детальніше по проекту.

Ідею по створенню Дому української культури як такого було визначено у передвиборчій програмі нині діючого міського голови Сергія Сухомлина.

Дім української культури позиціонується як культурний арт-центр, в якому проводитимуться творчі зустрічі, презентації, семінари, майстер-класи; постійно працюватимуть виставкові експозиції тощо. Головна мета проекту — виховання патріотизму у молоді, розповсюдження ідеї українознавства, сприяння культурному, історичному та духовному розвитку.

Проект розпочато в грудні 2015 року. Спочатку не було визначено комплекс робіт, які потрібно було виконати. На прорахунок було отримано низку деталей, як то флагштоки, гардини тощо. Після – презентовано пропозицію з прорахунком, деталізацією і візуалізацією комплексу робіт.
   

Дім української культури. Цікаві факти

• - Щоб встановити тільки одну стелу біля Дому української культури отримано дозвільну документацію з 6 різних структур, кожна повинна була погодити та підписати.
• - Наповнення Дому української культури експонатами вимагало підписання ряду угод, у тому числі про матеріальну відповідальність, пошук матеріально відповідальної людини, забезпечення схоронності, встановлення спеціальної сигналізації, освітлення.
• - Оснащення Дому української культури потребувало виготовлення спеціальних виставкових і музейних меблів. Усі меблі виготовлено ексклюзивно для закладу з урахуванням рекомендацій дизайнерів і художників.
• - Для виготовлення величезної ляльки-мотанки було проведено роботу з вивчення традицій, орнаментів тощо Житомирщини. Безпосередні роботи зі створення відбувались спільно зі знаною житомирською майстринею Оксаною Дедюль, яка спеціалізується на виготовленні традиційної української ляльки-мотанки.

 

Дім української культури. Юридичний аспект

Всі роботи по Дому української культури виконані відповідно до діючого законодавства України, що становить собою сукупність нормативно-правових актів у сфері державного регулювання підприємництва (від Конституції України до відомчих та локальних нормативних актів).

Комплекс робіт по Дому української культури було викладено у презентації. По кожному етапу було надано деталізований кошторис з описом і візуалізацією. Жодної ціни не було приховано. Пропозиція пройшла низку погоджень, серед яких: Постійна комісія з питань депутатської діяльності, регламенту, дотримання законодавства та протидії корупції; Постійна комісія з питань бюджету, економічного розвитку, комунальної власності, підприємництва, торгівлі та залучення інвестицій; Постійна комісія з питань містобудування, архітектури та землекористування; Постійна комісія з соціально- гуманітарних питань; Постійна комісія з питань розвитку інфраструктури міста; Погоджувальна рада; сесія Житомирської міської ради. Всі комісії складаються з представників депутатського корпусу житомирської

У рамках проекту проведено домовленості, зустрічі та спільну роботу з багатьма організаціями та підприємствами, серед них: Кспбп «Зеленбуд», Управління архітектури та містобудування, «Житомиртеплокомуненерго», КП «Житомирводоканал», Житомирський обласний краєзнавчий музей, Житомирська обласна філармонія, Житомирський коледж культури та мистецтв ім. Івана Огієнка, Житомирська обласна спілка художників України, Житомирський Свято-Анастасієвський жіночий монастир, Житомирський обласний центр народної творчості, Дитяча музична школа №1 ім. Б. Лятошинського та ін.
 

Дім української культури. Коментарі

Кожен проект агенції – це, насамперед, командна робота. Складнощі роботи над проектом «Дім української культури» коментують деякі його учасники.

Творчий керівник агенцій «Рекламне Джерело» Сергій Козлов (у рекламному бізнесі з 1998 р.):

«Практика залучення комерційних організацій до комунальних проектів є дуже популярною в європейських країнах і США. Комерційні організації постійно знаходяться у конкурентному середовищі, яке формує їх ефективність. Чомусь в Україні вважається, що якщо міська рада перерахувала кошти комерційній структурі – це обов’язково відмивання грошей на чиюсь користь.

Зазвичай журналістська етика передбачає висвітлення інформації і думок усіх сторін (інтерв’ю). У даному випадку, стосовно Дому української культури, підготовлений журналістом матеріал не відповідає правилам роботи ЗМІ. Особисто для мене дуже дивно, що ніхто з журналістів мені не зателефонував і не поцікавився ані куди пішли кошти, ані особливостями виконання робіт. Над проектом «Дім української культури» працює команда, яка має великий досвід у реалізації проектів. Протягом 3 місяців було виконано обширний обсяг робіт: починаючи від створення айдентики, фірмового стилю, — до закупки необхідного виставкового обладнання, завезення музейних експонатів та встановлення точкової сигналізації. Дякуємо всім нашим субпідрядникам, які виготовляли меблі, робили ремонти, постачали матеріали, допомагали в технічному забезпеченні тощо. Ми співпрацювали з 32 компаніями!»

Наталія Міфаник (Пономарьова), комерційний директор ТОВ «Рекламне Джерело» (у рекламному бізнесі з 2007 р.). Координатор проекту «Дім української культури»:

«Працювати з державними структурами набагато складніше, ніж з комерційними. По-перше, фінансова сторона: все проводиться в основному на умовах постоплати. По-друге, кожен кошторис, кожна дія, ідея мусить пройти ряд погоджень у різних структурах: комісії, депутатський корпус, рішення виконавчого комітету та багато інших. Щодо Дому української культури – це все було пройдено. Зосереджую увагу, що вся інформація була підготовлена не «сухими цифрами», а максимально деталізована, підкріплена необхідними описами та візуалізаціями. Ми не сказали «дайте нам мільйон гривень – ми їх освоїмо». Було запропоновано ідеї, пророблено роботу та прорахунки по кожному етапу реалізації цих ідей і розроблено комплексну пропозицію. Складнощі реалізації проекту «Дім української культури» — наявність багатьох складових, залучення багатьох урядових установ. Це і Краєзнавчий музей, і Обласне управління культури, Міське управління культури, Управління по зв’язкам з громадськістю, Центр дитячої творчості, Спілка художників і багато інших… Кожна з організацій має свою повсякденну роботу. Домовитися з кожною, щоб представник організації відірвався від своїх поточних справ, зустрівся, розглянув питання по твоєму проекту – займає багато часу та зусиль. Ще одна складність у тому, що потрібно поєднати думки багатьох творчих особистостей Житомира. Адже кожен має окреме бачення по проекту, а ми повинні віддати в результаті – виключно якісний продукт. Це гарний досвід, і ми вдячні кожному, хто допомагав нам його набувати. Особисто я дякую житомирському міському голові Сергію Сухомлину та секретарю Житомирської міської ради Наталії Чиж за плідну співпрацю, небайдужість і взаємодію в реалізації проекту».

Ірина Волощук, менеджер проектів ТОВ «Рекламне Джерело» (в агенції з 2009 р.).

Координація технічного забезпечення, декорування, робота з офіційними установами проекту «Дім української культури»: «Дім української культури особисто для мене – проект, який буквально позбавив вихідних та навіть іноді сну. Неможливо просто привезти та поставити, наприклад, експонати. Потрібно домовитись з музеями, художниками, майстрами. Потрібно зробити ремонт у залах – зняти підвісну офісну стелю, все відремонтувати, пофарбувати… Потрібно оформити зали: підібрати гардини, замовити меблі – обов’язково виставкові, розмітити розміщення… А ще деталі: рами для картин, спеціальне освітлення, музейне взуття, манекени для експозиції українського народного одягу та багато іншого! І все це повинно бути в єдиній концепції, естетично виглядати разом, узгоджено з художниками та всіма структурами…»

Ірина Гречишкіна, головний редактор, менеджер проектів ТОВ «Рекламне Джерело» (в агенції з 2008 р.). Координатор етапу «Лялька-мотанка» проекту «Дім української культури»:

«Завжди важко реалізовувати проект, якому немає аналогів. Недостатньо просто придумати величезну ляльку-мотанку. Потрібно у її виготовленні врахувати всі дрібниці, адже величина — близько трьох з половиною метрів. Це і особливості конструкції: з чого зробити, яким чином, щоб вона була стійкою і розбірною. Це і загальний вигляд, адже лялька повинна відповідати пропорціям. Це і художнє оформлення: замовлення натуральних тканин з орнаментами Житомирщини, пошив, оздоблення – навіть «коралі» повинні відповідати великим розмірам. І все це повинно бути зроблено згідно канонам і правилам виготовлення традиційної української ляльки-мотанки. Дуже складно, але при цьому цікаво створювати те, що ніхто не робив до тебе: немає де подивитись, в когось дізнатись чи спитати, при цьому в ході роботи виникає багато нюансів… Тим більше розумієш відповідальність, знаючи, що твоє втілення ідеї оцінюватиме кожен, хто проходитиме біля Дому української культури».
 

Дім української культури. Післямова.

До цього проекту житомиряни можуть відноситись по-різному. Але від себе зі всією відповідальністю можемо сказати, що доклали всіх зусиль для отримання відмінного результату. Наочно оцінити його може кожен — Дім української культури знаходиться за адресою: Велика Бердичівська, 61.

Виникли запитання або коментарі? Пишіть на електронну адресу [email protected] і ми обов’язково їх розглянемо.