Чому антибіотики в Україні усе менш ефективні й чим це загрожує

10-літній син Марії потрапив зі швидкої одразу на операційний стіл. Йому діагностували розрив апендициту. Почали крапати антибіотик, але він не допомагав. Поки чекали результату аналізу на чутливість флори, антибіотик змінювали кілька разів, але висока температура трималася, показники крові не покращувалися. Лише четвертий вид антибіотика подіяв, коли вже були відомі результати посіву на флору.

Марія описала типовий приклад ситуації, коли антибіотики були безсилими проти бактерій.

В Україні в останні роки таких випадків стає усе більше. Антибіотикорезистентність - проблема не нова в Україні, які і загалом у світі.

Але на третьому році війни фахівці кажуть про загрозливі тенденції для українців. За даними Всесвітньої організації з охорони здоров’я, Україна за показником антибіотикорезистентності є серед лідерів у Європі.

Чому ж саме зараз ситуація погіршилася і чому у групі ризику опинилися військові? ВВС Україна розбиралася з цим разом з експертами та лікарями.

Лікувати інфекційні хвороби все важче

Антибіотикорезистентність означає, що бактерії стають стійкішими до ліків. Це призводить до того, що кожного наступного разу для впливу на бактерії потрібні нові види антибіотиків.

Ситуація, в якій опинився син Марії, саме це й продемонструвала. До того, як він потрапив до лікарні з гострим апендицитом, хворів на скарлатину і також приймав антибіотики.

Як кажуть у МОЗ, на збільшення антибіотикорезистентності суттєво вплинула пандемія коронавірусу. Тоді лікарі не завжди виправдано призначали антибіотики, іноді одразу кілька різних. Те саме могли робити й самі хворі, займаючись самолікуванням, "для перестраховки". Україна не була винятком, подібна ситуація спостерігалася повсюди у світі.

Автор фото,Getty Images

За даними ВООЗ, у 2019 році майже п'ять мільйонів смертей були пов'язані зі стійкістю бактерій до антибіотиків і до 2050 року ця цифра може подвоїтися.

Як наголошують у МОЗ України, через антибіотикорезистентність з кожним роком лікувати інфекційні хвороби бактеріального походження - пневмонію, ангіну, туберкульоз, гонорею - стає все важче. Хірургічні операції, такі як апендицит чи кесарів розтин, трансплантація органів, хімієтерапія також стають усе більш ризикованими.

"Якщо антибіотики перестануть діяти, то три з 10 випадків пневмонії закінчуватимуться смертю, п’ять з 1000 жінок не виживатимуть після пологів і лише чверть людей, які хворіють на туберкульоз, зможуть вилікуватися", - кажуть у МОЗ.

Антибіотики на всяк випадок

Головною, але далеко не єдиною причиною стійкості бактерій до антибіотиків фахівці називають їх вживання тоді, коли вони не потрібні, "про всяк випадок" або й навіть за призначенням лікаря. Бо бактерії мутують і через деякий час для їх пригнічення буде потрібен новий вид антибіотика.

Ми звернулися через соцмережі до читачів сайту, аби вони розповіли про свій досвід вживання антибіотиків. Багато дописувачів визнали, що застосовують їх самостійно, бо їм так зручніше і надійніше, ніж йти до лікаря.

"В моєму місті до лікаря не потрапити, сімейний в Києві, онлайн-запис через "Хелсі". Все життя самолікування будь-чого. Поки запишешся, дочекаєшся часу - то вже і здохнув би", - пояснює дописувач Павло Миколайович.

"У сучасному світі поки дійдеш до лікаря і вмерти можна!!!! Я сама собі лікар і своїй дитині!!! Досі живі і здорові. Дай Боже!" - додає Єлизавета Чемерис.

При цьому лікарі завжди кажуть не займатися самолікуванням і звертатись до фахівців. Досвід журналістів ВВС Україна показує, що потрапити до спеціаліста через направлення сімейного лікаря все ж можливо. Також лікарі рекомендують ні в якому разі не вживати антибіотики без професійної консультації.

Киянка Катерина каже, що антибіотики в аптечці її сім'ї є постійно. Вона звикла їх використовувати, коли хворіють її діти.

"Я їх не боюся. Вони у нас завжди є. Коли я бачу, що висока температура та інші симптоми не минають 3-4 дні, я даю антибіотик. Іноді раджуся з лікарями. Практично завжди у таких ситуаціях вони підтверджують, що я вчинила правильно", - розповідає вона ВВС Україна.

Українські біженці, як втекли від війни, часто закуповують ліки в Україні. У спільнотах соцмереж часто обговорюють, хто, які ліки і скільки зміг провезти через кордон. Дивуються і обурюються, що в інших країнах без дозволу лікаря жоден антибіотик не купиш.

"Я просто не розумію, коли за кожним препаратом мені треба бігти до лікаря, платити. Це дуже дорого", - говорить українка Олександра, яка зараз живе у Польщі. Вона та інші намагаються запастися ліками наперед, замовляючи передачі з батьківщини.

В Україні їх формально теж без рецепта не купиш, але насправді - купують.

Автор фото,Getty Images

Проте трапляються випадки, коли людина приймає нові групи антибіотиків через лікарські помилки.

Мама Марії, про яку ми розповідали на початку, два роки приймала антибіотики, лікуючи запалення легенів.

Періодично її клали в лікарню в маленькому місті, проводили курс антибіотиків і виписували додому.

"Але при виписці їй не робили контрольного рентгену легенів, і так хвороба увійшла в хронічну фазу. Через якийсь час жоден з трьох антибіотиків, який зазвичай дають при пневмонії, вже не діяв. Їй давали великі дози, але через деякий час все повторювалося спочатку", - каже Марія у розмові з ВВС Україна.

Зрештою 60-річну жінку тривалий час лікували в інституті пульмонології у Києві ударними дозами нового антибіотика. Марія переконана, що причиною було безвідповідальне лікування у місцевій лікарні і недостатній контроль за станом хворої.

Скільки антибіотиків споживають українці

Як каже завідувач відділу антибіотикорезистентності та інфекційного контролю Центру громадського здоров'я при МОЗ Артем Горбачевський, точної картини, скільки антибіотиків споживають українці, немає. Причина у тому, що під час ковіду і з початком війни суттєво зросли обсяги ліків, що надходили як гуманітарна допомога.

Проте можна уявити картину, скільки антибіотиків продається.

Спеціалізоване видання "Аптека.ua", проаналізувавши дані системи дослідження ринку "PharmXplorer" компанії "Proxima Research", каже про різке збільшення обсягів купівлі антибіотиків з початком пандемії ковіду.

У 2019 році ці обсяги становили 6,5 млрд гривень і 82,2 млн упаковок. А вже у 2020 році ці обсяги зросли на 56% у грошовому та 27% у натуральному вираженні.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну обсяги скоротилися.

"Рівень закупівель знизився на 20-30%. Але це був час отримання гуманітарної допомоги, і ці ліки були абсолютно неконтрольовані. Відстежити на загальнодержавному рівні що саме завезли, куди і що потрапило і головне - як ліки застосовувалися, на жаль, неможливо", - каже ВВС Україна Артем Горбачевський.

Запровадження у серпні 2022 року вимоги про продаж антибіотиків лише за рецептом майже нічого не змінило. Як визнають у розмові з ВВС Україна самі лікарі, в аптеках і досі можна вільно купити антибіотики.

Коли запроваджували цю вимогу, планували прив’язати її до електронного обліку продажу ліків, що дало б можливість контролювати купівлю і споживання антибіотиків. Але електронний рецепт так і не впровадили через війну.

Небезпеки для військових

В Україні є ще свої, специфічні причини, через які стійкість бактерій до антибіотиків зростає. І пов'язані вони з війною.

Як розповідає ВВС Україна фахівець Центру громадського здоров’я при МОЗ Артем Горбачевський, поранені, котрі перебувають у прифронтових медичних закладах, "обмінюються" флорою, стійкою до антибіотиків. З одного боку, це ускладнює лікування військових, з іншого, нові штами поширюються на інші території, куди перевозять поранених.

Автор фото,Getty Images

"Є загрозливі тенденції саме на етапах евакуації. Останні дослідження показали, що виділяється багато небезпечних штамів, стійких до антимікробних препаратів. Буває, що у 90% випадків не було реакції на цефтриаксон, наприклад. І такі нові штами передаються іншим пацієнтам, далі поранених перевозять до медичних закладів у тилу. Контролювати поширення цих полірезистентних штамів дуже важко", - розповідає він.

За роки війни лікарі переконалися, що у поранених військових зростає антибіотикорезистентність, і це ускладнює лікування.

"Ми вже знаємо точно, що певні групи антибіотиків не подіють на поранених. Коли хлопців привозять з поля бою з тяжкими пораненнями, ми не маємо часу думати, з якого препарату починати. Бо вже є сепсис, гангрени, нам головне – щоб він вижив. Тому одразу застосовуємо сильніші препарати", - розповідає ВВС Україна головний лікар Дніпровської обласної клінічної лікарні ім. Мечникова Сергій Риженко.

Наслідки вживання антибіотиків

Тривалий час в Україні не займалися дослідженням резистентності до антибіотиків, бо не було обладнання. Після початку пандемії коронавірусу стаціонарних лабораторій стало більше.

І хоча тепер лікарі мають чіткішу картину, як і чим лікувати інфекційні захворювання, вони попереджають, що вживання антибіотиків на власний розсуд може мати тяжкі наслідки у майбутньому і нагадують, які хвороби лікувати одразу антибіотиками не варто.

Це грип, застуда та інші вірусні захворювання, оскільки антибіотик не діє на віруси, а лише на бактерії.

Бронхіт, синусит, інфекції вуха можуть виникати внаслідок як вірусних, так і бактеріальних інфекцій, і це має визначити лікар з допомогою додаткових досліджень. Так само і із запаленням очей - крапати краплі з антибіотиками, якщо почервоніли очі, шкідливо.

На незначні порізи не варто накладати мазь з антибіотиком, бо лише 3% ран інфікуються. Така мазь буде потрібна лише при діабеті чи коли рани значні та забруднені.

І головне - антибіотики не вживають профілактично, бо вони не запобігають інфекції, вони її лікують.

Автор: Світлана Дорош, ВВС Україна