20 вересня - «ЦИГАНСЬКИЙ БАРОН»
Барінкай, син власника старого замку, повернувшись після мандрів, дізнається, що торговець Зупан заволодів його майном і за допомогою судді прагне узаконити володіння. В цей час поряд із замком зупиняється циганський табір.
Барінкай закохується в молоду циганку Саффі, а цигани оголошують його своїм бароном. Як і належить оперній постановці, тут є хитросплетіння доль, підступність, вир пристрастей і, звичайно, кохання.
Вперше «Циганського барона» Йоганна Штрауса було показано на сцені театру «DerWien» 24 жовтня 1885 року.
Його лібрето було написане Ігнацом Шнітцером і, у свою чергу, було засновано на творі «Саффі» угорського письменника Морі Иокая. Протягом всього життя композитора «Циганський барон» користувався шаленим успіхом, поступаючись по популярності лише «Летючій миші».
21 вересня - «СІЛЬВА»
Сценічне життя «Королеви чардаша» або «Сільви» Імре Кальмана розпочалося бурхливо на початку 20 століття; в листопаді 1915 році у Відні з великим успіхом відбулася прем'єра «Сільви». Історія кохання угорської селянки з «Козячого болота» (назва села) та її моральна перемога над австрійськими князями Волепюк мала грандіозний успіх. Це краща з кращих оперет І.Кальмана.
Сільва Вареску одержала перемогу над лицемірством, мораллю та духовною убогістю «вищого світу». Ця співачка з вар'єте зуміла зберегти чистоту, гордість і благородство. В поєднанні з природними даними розумом і талантом, вона артистка не тільки піднялася над звичаями кафешантана, але й примусила аристократів захоплюватись її талантом.
Режисер - заслужений діяч мистецтв України В.Бегма.
22 вересня - «КАЙДАШЕВА СІМ’Я»
Повість «Кайдашева сім'я» написана земляком черкаського театру Іваном Нечуєм-Левицьким понад сто років тому. Але чи знайдуться і сьогодні байдужі до родинних пристрастей, що раз по раз вибухають у боротьбі за сімейне верховенство між: свекрухою та невісткою? Та ще коли одна варта другої, замість сподіваного спочинку мати змушена всьому дати лад.
От і гуде хата, як вулик щоденними сварками: грюкають двері, дзвенять шибки, верещать жінки, сердито покрикують старий батько, пробують не-окріплі баси неслухняні сини. І ось уже колись привітна чепурна хата клекоче як перед виверженням Везувію, і вже покрівля здіймається від того жару який щедро сиплять один одному Кайдаші за пазуху - за переварений борщ, за недостигле тісто, за неметені сіни, за поламане мотовило, биті горшки та чужі яйця...
Живуть і тепер у нашім краї нащадки Кайдашів, шанують свого земляка-письменника, твори якого ввійшли в світову класику, щиро посміються над необачністю своїх прадідів - Ми не такі! А чи й справді не такі? А як у вас, люди добрі?
на кайдашеву сім"ю схожу, як буде всьо добре)
из всего предложенного я бы тоже выбрал кайдашеву....
тема актуальнаядо сих пор.
кстати...за анонсы пять баллов.