Рій дронів зі штучним інтелектом нищитиме ворога та його техніку – це недалеке майбутнє. Інтерв'ю з Касьяновим

Елементи штучного інтелекту (ШІ) у дронах наявні вже давно. Наприклад, коли БПЛА використовує оптичну навігацію, розпізнає цілі, коли за відсутності сигналу він сам ухвалює рішення про те, за яким маршрутом і на які цілі летіти, враховуючи швидкість вітру, власну швидкість, дані магнітного компасу тощо – це ШІ. Але вже за пів року технології можуть вийти на новий рівень, і тоді на полі бою можна буде побачити таку картину: до лінії фронту під'їжджає пікап, з нього вилітає цілий рій дронів, вони летять у бік супротивника та знищують його техніку та живу силу.

Найближчим часом в Україні розпочнеться новий етап виробництва дронів, які суттєво полегшать завдання українським артилеристам. Про це в ексклюзивному інтерв'ю розповів волонтер, спеціаліст з аеророзвідки Юрій Касьянов.

– Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, що Україна готується до запуску масового виробництва дронів-камікадзе того ж типу, що й російські "Ланцети". Їхня проєктна дальність – до 40 кілометрів, тобто більша, ніж дистанція, на яку здатні літати коптери. Чи знаєте ви щось про ці дрони? Чи можуть вони перевершувати "Ланцети"?

– Насамперед жодної іншої інформації, крім тієї, яку озвучив міністр, немає, тому складно сказати щось певне. Але можу сказати, що такого типу дрони з дальністю, яка перевершує дальність коптерів, у нас вже є і давно застосовуються. Це дрони різних розробників та різних виробників, але досить схожі один на одного. Це літаки із розмахом крила 2 метри, іноді більше.

Звичайно ж, у ситуації, коли в нас є проблеми зі снарядами, дрони, які можуть працювати на дальність, більшу за дальність звичайних дронів коптерного типу, тобто 10 кілометрів, дуже важливі. Тому що артилерія супротивника зазвичай перебуває на відстані 15-20 кілометрів від лінії фронту, і звичайними дронами дотягнутися до неї неможливо.

Коли не вистачає снарядів, наші артилеристи не можуть ефективно відпрацьовувати по артилерії супротивника у режимі контрбатарейної боротьби, щоб їхня артилерія по нас не стріляла. І саме дрони закривають цю прогалину. Крім того, такі дрони завдають ударів по лініях постачання супротивника, складах, штабах на другій, третій, четвертій лініях, завдають ударів по військах, засобах ППО, по РЕБ.

Тому, безперечно, це дуже важливий сегмент дронової війни, який у нас досі високі керівники буквально не помічали. Всі кинулися робити FPV-дрони та коптери, тому що їх можуть виробляти багато підприємств та просто люди. Можна замовити китайські комплекти для збирання дронів, спаяти, прикрутити – і це працює. Але такі дрони більшої дальності у Китаї вже не купиш. Це набагато серйозніший виріб, який треба розробити. Його не можна зробити на кухні.

Необхідне виробництво щонайменше на 20 осіб, хоча б 500 квадратних метрів площ та спеціальне обладнання. Такий дрон потрібно навчити літати, оператори мають бути більш підготовленими до роботи з такими дронами. Тобто це складніший чи навіть значно складніший виріб.

Хоча нічого нового в ньому немає. Такі дрони ми застосовували ще у 2014 році та протягом усіх років війни. Але весь цей час їх робили ентузіасти, за приватною ініціативою, на народні гроші.

Думаю, з того, що сказав Федоров, не озвучуючи деталі, можна припустити, що вибрали одну-дві моделі таких дронів. Гадаю, було проведено випробування, доведено ефективність їх застосування на фронті. І ухвалено рішення про те, щоб виділити бюджетні гроші на запуск масового виробництва.

Якщо це справді так, я цілком вітаю це рішення. Додам тільки, що разом з цими дронами необхідно готувати і підрозділи для їх використання, готувати операторів, тому що вони значно складніші за звичайні FPV-дрони. Керувати ними зовсім непросто. Потрібний зовсім інший досвід управління.

Безумовно, на фронті є підрозділи, групи військових, які вміють застосовувати такі дрони просто зараз. Але для масового застосування нам треба готувати людей.

Ми знаємо, що російський аналог таких дронів – "Ланцет" – довів свою ефективність. Багато нашої техніки вони спалили такими дронами у нашому ближньому тилу. І зрозуміло, що ми маємо відповісти масовим застосуванням таких дронів на війні.

– У виданні The Time дійшли висновку, що наша країна фактично стала військовою лабораторією штучного інтелекту. Зокрема, там нагадали, що з Україною співпрацюють Microsoft, Amazon, Google, Starlink та американська компанія з розпізнавання облич Clearview AI. Чи можна сказати, що ми опинилися на порозі широкого застосування ШІ в дронах?

– Я не можу нічого сказати щодо співпраці, тому що я займаюся дронами, їх застосуванням та конструюванням. Я перебуваю у контакті з багатьма виробниками та розробниками. Але я ніколи не чув, щоб якісь західні компанії допомагали нам у вирішенні таких складних завдань. Хоча не виключено, що це справді є.

Можливо, десь на рівні Генерального штабу чи дуже великих підприємств вони допомагають. Я про це не знаю. Але я можу сказати, що дрони зі штучним інтелектом вже є, їх багато. Наприклад, той самий "Шахед" з того боку – це дрон зі штучним інтелектом. Він не управляється людиною, летить за заданим маршрутом і може приймати рішення залежно від того, як змінюється ситуація – щоби подолати ППО, змінити цілі. Він може взаємодіяти з іншими дронами у польоті. Це і є ШІ.

ШІ наявний у дронах з боку супротивника та в наших дронах. Тому що будь-який дрон, який летить на дальність більше 40-50 кілометрів, ударний чи розвідувальний, не керується оператором. Це не просто жорстка програма. Там завжди є елементи штучного інтелекту. Скажімо, оптична навігація по карті, розпізнавання цілей, перехід на інерційну систему навігації у разі придушення сигналу супутникової навігації, коли дрон враховує силу та напрям вітру, свою швидкість, дані магнітного компасу, висоту тощо – це програма з елементами ШІ, оскільки вона працює у межах ймовірностей і сама визначає, яке рішення буде найкращим у тій чи іншій ситуації.

Згадайте ті самі морські дрони. Є телекеровані, а є й ті, які самі ухвалюють рішення про те, як діяти у тій чи іншій ситуації.

Думаю, найближчим часом, у перспективі пів року, на війні почнуть застосовуватися дрони, які самі знаходитимуть цілі і самі їх вражатимуть, зокрема й невеликі дрони, які зараз називають FPV. Тобто ШІ поступово перекочує з великих дронів у малі. Це стане можливим, коли електроніка отримає черговий імпульс розвитку, коли процесори стануть ще меншими і коли складні вироби можна буде вмістити на маленькому коптері, а ціна не буде такою високою, як зараз. Все залежить від розвитку технологій.

Думаю, вже за пів року ми зможемо побачити таку картину: до лінії фронту під'їжджає пікап, з нього вилітає цілий рій дронів, вони летять у бік супротивника і знищують всю його бронетехніку та солдатів. Це буде дуже скоро. Причому ці вироби за своєю суттю будуть не складнішими за ті, які зараз застосовуються. Просто на такому рівні вони поки не застосовуються масово через те, що велика вага обладнання та велика його вартість. Незабаром ці бар'єри будуть подолані, і такі пристрої будуть невеликими коптерами, які самостійно, без участі оператора виконуватимуть бойові завдання.

Тетяна Гайжевська, OBOZ.UA