Чому фільм «Втеча з Шоушенка» провалилася в прокаті, а потім стала кіношедевром

Екранізація відомого роману Стівена Кінга, що вийшла в 1994 році і зараз вважається кінематографічним шедевром, провалилася в прокаті й навіть не змогла покрити свій скромний бюджет. У 2004 році режисер стрічки Френк Дарабонт розповів BBC про цей дивовижний поворот долі.

Коли "Втеча з Шоушенка" вийшла 30 років тому, здавалося, що у стрічки були всі складові касового успіху.

Вона була заснована на романі одного з найпопулярніших світових письменників, Стівена Кінга, і було логічно очікувати, що його фанати захочуть побачити екранізацію. Інший твір під назвою "Тіло" з тієї самої збірки 1982 року "Різні сезони" екранізували у 1986 році під назвою "Залишайся зі мною", і він мав шалений успіх.

Режисер і сценарист Френк Дарабонт вважав, що історія про втечу з в'язниці є настільки кінематографічною, що в 1987 році купив права на її адаптацію.

"Ця історія Стівена Кінга здавалася мені настільки переконливою, такою зворушливою, що для мене вона дуже природно втілювалася у фільмі", - казав він у програмі BBC4 The DVD Collection у 2004 році.

Фільм, приречений на успіх

У творі розповідається історія Енді Дюфрена, чоловіка, засудженого за вбивство своєї дружини та її коханця, і про те, як завдяки своїй дружбі з співв’язнем Еллісом "Редом" Реддінгом він виживає та, зрештою, долає жорстокі умови в’язниці Шоушенк.

Дарабонт знайшов ідеальне місце для зйомок готичної в’язниці. Виправну колонію штату Огайо відкрили в 1896 році, а 1990 року її закрили через звинувачення в нелюдському поводженні з ув'язненими. Зйомки там мали додати справжньої похмурої тюремної атмосфери "Втечі з Шоушенка".

"У такому місці почуття загрози та відчаю буквально всотуються в камінь, - казав Дарабонт. - І всі актори та знімальна група це відчули. Це було дуже гнітюче місце для зйомок фільму. Люди казали, що відчували там смуток або навіть привидів".

На головні ролі у фільмі запросили двох відомих акторів. Тім Роббінс, який грав Дюфрена, отримав "Золотий глобус" роком раніше як найкращий актор у фільмі "Гравець". Морган Фрімен, який грає Реда, на той час уже двічі номінувався на "Оскар". Він також зіграв у вестерні Клінта Іствуда "Непрощений" 1993 року, який мав успіх у прокаті та отримав чотири "Оскари".

Автор фото,Paramount Pictures. Фільм "Форрест Гамп" вийшов у прокат просто перед "Втечею із Шоушенка". Невже це причина провалу?

Коли зйомки завершили, перші відгуки були дуже позитивними і багато обіцяли. Продюсерка фільму Ліз Глотцер розповідала, що реакція глядачів на пробні покази була неймовірною.

"Це були найкращі покази за весь час", - казала вона Vanity Fair у 2014 році.

Тож, коли "Втеча з Шоушенка" вийшла на екрани у вересні 1994 року, сподівання були великими. Але потім, як сказав Фрімен у шоу Грема Нортона BBC у 2017 році, фільм "провалився у прокаті".

Чому ж провалився прокат "Втечі з Шоушенка"

Дарабонт розповідав, що люди просто не йшли дивитися фільм. Продажі квитків на перші покази у кінотеатрах були дуже низькими, і стрічці вдалося зібрати у США лише 16 мільйонів доларів із свого 25-мільйонного бюджету.

Частково це можна було пояснити тим, що фільм зіткнувся з жорсткою конкуренцією за увагу глядачів. "Втеча з Шоушенка" вийшла на екрани одночасно з неймовірно успішними показами "Форреста Гампа" з Томом Генксом.

А лише за кілька тижнів після цього вийшов фільм "Кримінальне чтиво" Квентіна Тарантіно, який отримав "Золоту пальмову гілку" на Каннському кінофестивалі.

Ці фільми мали не тільки комерційний успіх і високі оцінки критиків, але й стали феноменами поп-культури. Їх широко висвітлювали у ЗМІ й цитували на кухнях, і тому вони затьмарили "Втечу з Шоушенка".

Звісно, похмура атмосфера та відсутність жіночих персонажів також могли зробити фільм менш привабливим для відвідувачів кінотеатру, ніж гучні блокбастери, які вже вийшли того літа, такі як "Король Лев", "Справжня брехня", "Швидкість" та "Маска".

Кіноакадемія номінувала його на сім "Оскарів", включно з найкращою чоловічою роллю для Фрімена та найкращим фільмом, але зрештою він залишився без нагород.

Головним переможцем того року став "Форрест Гамп", який отримав шість "Оскарів", а "Кримінальне чтиво" отримала один - за найкращий сценарій.

Автор фото,Getty Images. "Кримінальне чтиво" з Джоном Траволтою вийшло за кілька тижнів після "Втечі із Шоушенка". Це теж сприяло провалу у кінотеатрах

Сам Фрімен пояснював касовий провал фільму його назвою.

"Я вважаю, що єдиний справжній маркетинг, який отримують фільми, — це "сарафанне радіо", - казав він в ефірі Шоу Грема Нортона у 2017 році.

Він згадував, що хоча люди ходили дивитися "Втечу з Шоушенка", але поверталися і [сказали]: "О, чувак, я бачив цей приголомшливий фільм, він називається… е-е… Шенкшем? Шимшонк?"

Одного разу якась жінка побачила Фрімена в ліфті і сказала: "О, я бачила вас у "Втечі з Гадсакера".

Завдяки чому прийшов успіх

Але "Втеча з Шоушенка" знайшла нове життя на ринку домашнього перегляду. З виходом на VHS історія про людську стійкість, дружбу та силу надії викликала захоплення у глядачів, які пропустили фільм у кінотеатрі.

"Ми стали фільмом, який найбільше брали у прокат у 1995 році. Просто бум. А потім це сарафанне радіо почало рости і рости", - казав Дарабонт BBC у 2004 році.

З 1997 року часті трансляції на кабельному телебаченні допомогли фільму охопити ще ширшу аудиторію. До того часу, як Дарабонт розмовляв з BBC у 2004 році, "Втеча з Шоушенка" неодноразово з’являвся в списках найкращих фільмів, й зокрема була визнана найкращим фільмом, який ніколи не отримував Оскара, в опитуванні Radio Times BBC.

У списку 250 найкращих фільмів Internet Movie Database (IMDb), які обирали користувачі, він наразі займає перше місце, випереджаючи "Хрещеного батька".

"І що цікаво, так це те, що імпульс, здається, ніколи не зникав. Він просто тривав і тривав. І це чудово. Це справді фантастичне підтвердження цінності фільму", - казав Дарабонт.

Протягом перших 10 років після виходу фільму швидке поширення інтернету призвело до того, що дедалі більші спільноти шанувальників почали обговорювати стрічку і висувати різноманітні теорії щодо неї.

Одна з популярних теорій того часу полягала в тому, що "Втеча з Шоушенка" була релігійною алегорією, а загадковий персонаж Дюфрена представляв Ісуса Христа. Але водночас цей фільм інтерпретували й геть інакше, називаючи навіть антирелігійним або втіленням екзистенціалізму Жана-Поля Сартра.

Кореспондент ВВС 2004 року запитав Дарабонта, чи думав він "Хоча б віддалено" про історію Христа під час створення фільму.

"Так, трохи, певною мірою релігійні паралелі спадали мені на думку, але не тією мірою, як це прочитали", - відповів Дарабонт.

Можливо, найбільше визнання "Втечі з Шоушенка" відбулося в 2015 році, коли Бібліотека Конгресу додала його до Національного реєстру фільмів США, який представляє "важливі культурні, мистецькі та історичні досягнення кіномистецтва".

"Я висловлюю глибоку вдячність усім, хто вибрав його для включення до Національного реєстру фільмів, - казав Дарабонт, - і найбільше глядачам, які прийняли наш фільм і підтримували його всі ці роки".